Наслідки можливого теракту на Запорізькій атомній електростанції для України можуть бути серйозними, проте не такими страшними, як після аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Про це у коментарі Про все розповів доктор технічних наук, доцент кафедри фізики Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Анатолій Виноградов.
Фахівець запевняє, що вибух такого типу, який стався на Чорнобильській АЕС на ЗАЕС принципово неможливий. Відповідно, і наслідки можуть бути серйозними, але не настільки, як на ЧАЕС.
— Головною відмінністю є різні типи ядерних реакторів. На ЧАЕС це були реактори типу РБМК (Реактор большой мощности канальный), які мали низку конструктивних недоліків, що й спричинили катастрофу. На ЗАЕС — реактори типу ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор потужністю 1000 МВт), у яких ці недоліки повністю усунені, зокрема, виключено можливість неконтрольованого зростання потужності енерговиділення в активній зоні реактора, — пояснює Анатолій Виноградов.
Наслідки можливого теракту на ЗАЕС залежать від характеру і масштабів пошкоджень, заподіяних енергоблокам, переконаний науковець.
— У випадку зовнішнього вибуху поряд із енергоблоком можливе його часткове руйнування і порушення герметичності конструкцій реактора, що призведе до потрапляння у навколишнє середовище певної кількості радіоактивних речовин. Але таке забруднення буде мати суто локальний характер, що буде обмежений зоною радіусом у декілька кілометрів. Значно більш серйозні наслідки матиме вибух багатотонної кількості вибухівки, закладеної всередині будівлі енергоблока в безпосередній близькості до реактора. Але і в цьому випадку зона радіоактивного забруднення навряд чи перевищить декілька десятків кілометрів і не буде носити континентального характеру, як свого часу на ЧАЕС, — коментує доктор наук.
Позитивним чинником є те, що 5 із 6 реакторів ЗАЕС перебувають в стані «холодного зупину», тобто там зупинено ланцюгову реакцію поділу атомних ядер, а отже, певну небезпеку представляють лише тепловидільні елементи, що містять збагачений уран, а також вода першого контуру.
— Ця вода перебуває в холодному стані, тобто при руйнуванні реактора не відбудеться тепловий вибух із утворенням хмари радіоактивної водяної пари. Це суттєво зменшує зону можливого радіоактивного забруднення. Що стосується 6-го енергоблоку (№ 5), то він перебуває в стані «гарячого зупину», тобто не виробляє електроенергію, а перебуває в проміжному стані, який теж є суттєво більш безпечним у випадку руйнування, ніж штатний робочий стан. Але в будь-який момент його можуть «розігнати» до робочого стану, і тоді при руйнуванні реактора відбудеться більш суттєве забруднення навколишньої території викидами радіоактивних речовин, — говорить Анатолій Виноградов.
Наразі в Україні вже немає АЕС, подібних до Чорнобильської.
