За інформацією: Суспільне Вінниця.
Відвідувачі філармонії у Вінниці. Суспільне Вінниця
Організаторка виставки "Артефакти" Олена Афанасьєва розповіла, що мистецтво стало одним зі способів боротьби та осмислення пережитого. Виставку ж містянам та гостям Вінниці показали торік у листопаді у рамках проєкту "Херсон: визволення пам’яті".
"У Вінниці в "Галереї ХХ" це вже друга виставка з початку повномасштабної війни. Перша була в 2022 році, коли ми виїхали з окупації. Ми довго мовчали, важко переживали. Потім зробили виставку, яка дала митцям голос. Ми почали відбудовувати свою спільноту. Для нас це про єдність України. Попри те, що наша громада розірвана війною, а ми залишаємося разом і знаходимо підтримку", — сказала Олена Афанасьєва.
"За кожним таким проєктом стоїть доля людини, яка живе в Херсоні. Дуже цікаво послухати подібні історії. Кожна робота, кожен витвір має свою долю. Цікаво це послухати. Я був присутній на декількох таких виставках. Це наша історія. І ми маємо це знати, щоб цього більше не повторювалось", — сказав художник Володимир Ходак.
"Це був неоціненний внесок колективу в психоемоційну стабілізацію людей"
Актори обласного театру ім. Садовського першу виставу після початку повномасштабного вторгнення РФ зіграли в березні 2022. На сцену вийшли у молодіжному центрі “Квадрат” з постановкою “Бог пообіцяв “.
"Майже рік вистави, які у нас йшли на малій сцені, були переформатовані певним чином, і відбувалися покази в “Квадраті”. Це “Дім, в якому переночував Бог”, “Асо та Піаф” і “Селфі зі склерозом”. І, звісно, той потік внутрішньо переміщених осіб, які їхали через Вінницю. Зупинялись тут. Хтось надовше, хтось на короткий термін, але це був гострий період. Коли треба було цих людей заспокоїти. Запрошували на вистави й переселенців з Маріуполя, Луганської області, Донецької області. Вони відвідували. Були повні аншлаги. Зали були повні. Я думаю, що це був неоціненний внесок нашого колективу в психоемоційну стабілізацію цих людей", — розповів директор театру Іван Педорук.
Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені М. К. Садовського. Суспільне Вінниця
Наприкінці 2023 в театрі облаштували укриття. Приміщення стало безпечним і для працівників, і для глядачів. У 2024 відіграли дев'ять прем’єр.
"Народ пішов. Це і ВПО, заядлі театрали, ми говоримо про всіх, хто приходить знайти розраду. За останніх пів року збільшилася кількість глядачів. Людям необхідна емоція, співпереживання, і де, як не в театрі. На сьогодні у нас укладено понад 20 меморандумів соціальних із благодійними, громадськими організаціями, які об’єднують ВПО осіб, всіх, хто проходить лікування або реабілітацію військовослужбовців, членів їхніх родин, тих, хто загинув. Ми їх приймаємо безкоштовно. Ми запрошуємо на різні вистави", — сказав Педорук.
"У Вінниці глядачі — це не лише вінничани, як було раніше"
Прессекретарка компанії “Вінницяконцерт” Валентина Кирильчук розповіла, що концертне життя Вінниці відновлювалося поступово. За її словами, першу залу у вересні 2022 року зібрав гурт “Скрябін”.
"Ми побачили, наскільки глядачеві потрібна культура у цей важкий час. Чи маємо право на емоції? Хочемо чи ні — вони будуть. Питання: які вони будуть. На концертах, на виставах глядачі переживають катарсис. Ми не можемо плакати при дітях, а на концертах, виставах ти можеш плакати, сміятися, проявити всі емоції, які в тебе на душі. У 2023 році набагато більше було подій. 2024 — це рекордний рік. Початок 2025 — величезна кількість подій. Майже всі з аншлагами. Це свідчить, що глядачам це треба. А у Вінниці глядачі — це не лише вінничани, як було раніше. Це дуже багато переселенців. Це люди з Маріуполя, Луганська, Харкова, Сум, Запоріжжя", — сказала Валентина Кирильчук.
Глядачі у філармонії. Суспільне Вінниця
З її слів, війна змінила і вподобання глядачів. Зріс попит на українське.
"Якщо вистави, то це українська класика. Ці вистави збирають аншлаги. Іде молодь. Це сучасний мюзикл, який створив "МУР" про розстріляне відродження. По концертах те ж саме — запит на українське, цікавість молоді до української естради. Такі співаки, як Іво Бобул, Білозір зараз збирають аншлаги. Діти їх слухають. І в такі тривожні часи в історії України завжди було, що люди повертались і тягнулися до історії, мови культури. І ми це зараз спостерігаємо протягом трьох років повномасштабного вторгнення", — сказала Кирильчук.
"Весь народ опинився в скрутному становищі що матеріально, що морально. Не тільки артисти. Під час війни, щоб якось і вони могли виживати (і артисти, і заклади культури), ми повертаємося до них. Не зважаючи на ті всі проблеми, які є, ми даємо можливість зберігати нашу культуру, йдемо там, де все українське. Народ зі здоровим глуздом з’їхав з російської попси назавжди", — сказав відвідувач концерту Олег.
"З початку повномасштабного вторгнення РФ не хотілося жодних розваг. Але потім почала відвідувати різні концерти. Наприклад, Kozak System. Вони багато проводять благодійних виступів. Сьогодні з батьками прийшли на концерт класиків української естради. Мама дуже любить Яремчука. Під час війни культура важлива. Якби не була важлива, то росіяни не хотіли б знищувати все. Українська культура — це те, що варто підтримувати", — сказала відвідувачка концерту Вікторія.
"Ми маємо знаходити місце для почуттів, кохання"
Фронтмен гурту “ТіК” та очільник обласної філармонії Віктор Бронюк сказав, що сьогодні культура також є зброєю. З початку повномасштабного вторгнення разом з колегами він організовує благодійні тури, виступає перед військовими.
"Людям треба емоція. Ти думаєш, що треба заспівати більше патріотичного, а бійці просять заспівати про оленів, москалів. Я розумію, що їм це потрібно. Це важливо, і хто б як не казав. Сьогодні до нас приходять, і тут у філармонії багато представників інших міст. Багатьом навіть психологи радять приходити на концерти, щоб емоційно заряджатись. Вони приходять, дякують. Кажуть, що на фоні вигорання музика лікує і формує позитивні емоції. Збереження національної ідентичності, це те, що москаль хоче найбільше знищити, щоб довести свої наративи, що України немає. А Україна є! І Ми є", — сказав Віктор Бронюк.
Виконавці на сцені філармонії. Суспільне Вінниця
За його словами, під час війни культура у Вінниці не на паузі. Вона адаптовується та трансформується. І найголовніше, допомагає пережити складні часи.
"На сьогодні спостерігаємо таку тенденцію, що повертається до глядацької зали молодь, і це для нас дуже важливо. Ця невеличка зала завжди заповнена. Нам є що показати. Не зважаючи на війну, ми маємо знаходити місце для почуттів, кохання, зараз весна попереду", — сказав Бронюк.
