На Бахмутському напрямку — засилля безпілотників російських окупаційних військ. Про те, як доводиться воювати з ворожими БПЛА діляться воїни 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. Невигадані історії цієї війни розповідає прес-служба бригади.
«5 секунд — і наш зенітно-ракетний комплекс “Стріла-10” наведений. 10 секунд — підрозділ виїхав з укриття та готовий до бойової роботи. Ракета наводиться на ціль, вилітає та влучає. Купа диму та землі й трави у повітрі. Ціль знищена!», — розповідають у бригаді
Командир зенітного підрозділу Сергій каже, що за годину інколи буває 2-3 БПЛА в небі. На рахунку цих зенітників — не одні ліквідовані ворожі “очі”.
Нещодавно підрозділ знищив “Залу” та підбив “Ланцет”.
Юний контрактник, навідник Ігор каже: дуже радів, бо уражена ціль — збережені життя та техніка.
Водночас, командир зізнається: “Стріла-10” малоефективна проти БПЛА через неналежну якість ракет та застарілість самої установки.
“Цей комплекс був розрахований для боротьби з гвинтокрилами та літаками. Площа випромінювання набагато більша, ніж у БПЛА. Це впливає на головку наведення ракети: установка краще бачить літаки, а не безпілотники. Також при безхмарній погоді треба “поламати” очі, щоб їх побачити високо в небі. Сюди недолітає ворожа авіація, бо наші її перехоплюють на лінії розмежування. Свої функції ППО виконує — противник боїться сюди носа показати”, — зауважує військовослужбовець.
Механік-водій Ігор не стримує емоцій: “Треба гнати орду звідси! Мене мотивує те, що противник ще тут! Знаєте, 24 лютого я прокинувся, подивився телевізор дві години та вирішив: “Нащо мені цей “ящик”? Піду у військкомат”. Наступного дня я вже був у 80-ій бригаді. Воюємо далі!”
Вони мріють про новітні установки знищення ворожих літальних об’єктів. Прильоти стабільно на горизонті.
Ми трохи пригинаємось, куримо та продовжуємо вести розмову, не змінюючи тон мовлення. 152-мм снаряди перелітають.
Довкола висять кокони. Це сушаться спальники. У бліндажі, де вони ночують, сирість. Кожного вечора тут зарево від російських снарядів. Сильно криє. Вони цілодобово ведуть спостереження за повітряним простором, але при зоряному небі не буває пуску, бо ракета захоплює зірки. Зранку військові купаються водою з великої бочки. Жартома називають її “джакузі”.
Харчуються нехитрою їжею, яку тут же готують на пальнику, але іронізують: мовляв, нічого іншого не їдять, крім рябчиків.
Читайте також: історії, як воює десантно-штурмовий підрозділ 80-ї бригади ДШВ (ФОТО)
Вони живуть на позиціях постійно, ретельно стережуть небо та завжди готові бити російських окупантів. Разом — до Перемоги! Ніхто Крім Нас!
ДШВ — Зажди Перші! Слава Україні!
