Листопад-2024 на Чернігівщині: "закон про дрова", суд над депутаткою, відновлення робіт у Ягідному та смерть Гашпара

Підсумки року за листопад 2024 року. Суспільне Чернігів

У листопаді 2024 року у Чернігові судили депутатку, яку підозрюють в організації схеми з ухилення від мобілізації, відновили роботи з відбудови житлових будинків у Ягідному та намагалися провести сесію Чернігівської міськради. Також цього місяця відбулися ракетні удари по околицях Чернігова, Ніжина, у Прилуках, Мені, Брусилові та Старих Боровичах.

Суспільне підбиває підсумки року та нагадує ряд подій, які відбулися в листопаді.

Закон про зберігання дров без документів

1 листопада журналісти Суспільне Чернігів першими розповіли про ухвалений закон, де йшлося, що за зберігання дров без документів загрожує покарання — від п'яти до семи років позбавлення волі. Цей закон 10 жовтня ухвалила Верховна Рада. Зміни внесли до Адміністративного і Кримінального кодексів. Закон очікував підпису президента.

5 листопада радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив Суспільному, що закон президент не підпише.

Як пояснював Суспільному адвокат Олексій Кінебас, якщо б закон набрав чинності, правопорушниками могли б стати чи не усі жителі сіл на Чернігівщині. Комусь загрожувавав би штраф, а комусь і кримінальна відповідальність.

"Наприклад, дві особи, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п'яти до семи років".

Якщо б шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників кваліфікувалась як істотна, пояснює адвокат, за це могло б бути від 34 000 гривень штрафу, аж до п'яти років позбавлення волі.

Все залежало б від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікували б як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання могло б бути суворішим, це від семи до десяти років, розповідав Олексій Кінебас.

Адвокат Олексій Кінебас. Суспільне Чернігів

Один із ініціаторів закону — нардеп від "Слуги народу" Данило Гетьманцев. Цей закон він Суспільному коментував так:

"Напевно з кимось підписав. Це ж навіть не мій закон, де я був співавтором, можливо, так воно і було, але ж воно змінюється між першим та другим читанням. Тобто там можливі були зміни, не готовий вам коментувати його".

Загалом закон підтримали семеро народних депутатів від Чернігівщини під час голосування у Верховній Раді 10 жовтня. Ще один, Валерій Дубіль, був відсутній у сесійній залі.

Максим Зуєв з фракції "Слуга народу" Суспільному розповідав, що перед голосуванням йому пояснювали, що цей закон спрямований на боротьбу з крадіжкою лісу та тіньовим ринком.

"Можна сказати, що ввели в оману. Якщо у цьому законі допустили таку помилку і президент не підписав його, то я тільки радий. Тому що зараз борються дві думки — боротьба з крадіжкою лісу і тіньовим ринком та прості люди, які просто зберігають дрова".

Олег Семінський з фракції "Слуга народу" сказав, що він був проти цього закону, але не до кінця розібрався.

Суд над депутаткою, яку підозрюють в організації схеми з ухилення від мобілізації

Серед подій, які сталися у листопаді — суд над депутаткою Остерської міської ради, яку підозрюють, що за 5 000 гривень вона допомогла чоловіку призовного віку вступити до Остерського коледжу, щоб отримати відстрочку від мобілізації. 4 листопада жінці обрали запобіжний захід — тримання під вартою без визначення розміру застави.

Про Надію Філімонову відомо, що вона працює в Остерській міській раді на посаді головного спеціаліста з оборонної і мобілізаційної роботи цивільного захисту та військового обліку. Її підозрюють у тому, що вона мала вплив на посадових осіб закладів вищої освіти, які приймають рішення про зарахування студентів. Зокрема, йдеться про Остерський фаховий коледж будівництва та дизайну.

За інформацією прокурора обласної прокуратури Сергія Домашенка, справа стосувалася жителя міста Бровари, який в пошуках навчального закладу, який би надав йому право відстрочки від мобілізації, звернувся до Надії Філімонової за консультацією.

За матеріалами слідства, цей чоловік, розуміючи незаконність умов та кримінальну відповідальність, звернувся до правоохоронців.

"Під час особистої зустрічі, яка відбулася в автомобілі, Філімонова одержала від чоловіка, який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину, раніше обумовлені кошти в розмірі 5 000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення про зарахування його до навчального закладу без вступного випробування", — розповідав прокурор.

Після цього чоловік в деканаті Остерського коледжу отримав довідку здобувача освіти, яку подав до Броварського районного ТЦК та СП й отримав відстрочку від мобілізації.

На запитання судді, чи отримувала жінка 5 000 гривень, про які йдеться у справі, вона відповіла, далі цитуємо: "Я зараз не готова нічого говорити".

Депутатка, яку підозрюють в організації схеми з ухилення від мобілізації. Суспільне Чернігів

Одержання неправомірної вигоди, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та правопорушення, що вчинене групою осіб, — прокуратура кваліфікувала як тяжкі злочини, тому сторона обвинувачення просила запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

30 грудня Деснянський районний суд міста Чернігова продовжив Надії Філімоновій термін тримання під вартою ще на два місяці. Під час цього судовога засідання депутатка коментувала, що вона не мала спільників, а обвинувачення не відповідає дійсності.

У Ягідному відновили роботи з відбудови

У листопаді у Ягідному відновили роботи з відбудови житлових будинків. Їх розпочали восени 2023 року, але після призупинення фінансування у 2024-му році роботи поставили на паузу. За інформацією служби відновлення, фінансування проєкту з держбюджету відновили.

"Підрядник відновив ремонт вулично-дорожньої мережі. Тривають роботи з асфальтування вулиць, встановлення парканів, облаштування пішохідних зон. Поступово відновлюються роботи з утеплення будинків. Пріоритетом є погашення заборгованості перед підрядниками за роботи, виконані в першій половині 2024 року, а також відновлення максимальної кількості житла до кінця 2024 року ", — розповіла Суспільному фахівчиня служби та розвитку інфраструктури у Чернігівській області Аліна Коломієць.

Будинки у Ягідному на Чернігівщині. Суспільне Чернігів

Станом на 10 грудня роботи по відновленню тривають у 25 житлових будинках, розповів Суспільному начальник відділу проєктів інфраструктури Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Олександр Бойко. З його слів, наразі ще повністю не відновили жодного будинку. Затримка з відбудови також відбуваються через мобілізацію працівників, сказав Олександр Бойко.

"Роботи зараз тривають по всіх договорах. Не вийде все 100% відновити у зв’язку з фінансуванням, яке у нас прийшло 2 листопада. За два місяці відновити всі будиночки невдасться. Загалом потрібно відновити близько 110 будинків. Проблема в тому, що люди приходять працювати, але працівники ТЦК та СП їх мобілізують і роботи призупиняють".

Нагадаємо, в селі Ягідне у березні 2022 року росіяни примусово, як живий щит, протягом 28 днів тримали у підвалі школи 366 людей. Тоді від задухи померли 11 людей, переважно похилого віку. У 2022 році Ягідне увійшло до переліку з шести населених пунктів України, які експериментально комплексно мають відбудувати.

Сесія в Чернігівській міській раді

19 листопада у Чернігівській міській раді вперше за чотири місяці намагалися провести сесію. Із 42 депутатів прийшли 19. Кворум не зібрався і пленарне засідання навіть не відкривали. Як повідомляв в.о. міського голови Олександр Ломако, на сесію не прийшли усі депутати від фракцій "Слуга народу", "Наш край", "Європейська Солідарність" та позафракційні.

Депутатка міськради від фракції "Рідний дім" Юлія Дарницька тоді розповідала:

"Ця сесія дуже важлива, бо немає жодних питань, які направлені не на підтримку громади і наших військових. Ми готові працювати, ми готові бути тут. Всі дуже зайняті також люди, але ми, як відповідальні депутати, як відповідальні громадяни нашого міста і України, ми тут".

На сесії мали бути ще два депутати, говорив тобі Олександр Ломако. З його слів, Артема Тарасенка від фракції «Рідний дім» забрали в ТЦК та СП, а позафракційний депутат Павло Вовк був на допиті.

"О 9:20 до мене підійшли два працівники ТЦК та представник поліції, попросили документи, у мене відстрочка була до 14 листопада 2024 року. Запропонували проїхати в ТЦК оновити дані. Руки не ламали, запропонували самому під’їхати або з ними під’їхати. Чи випадково це, чи ні — я не можу сказати".

Олександр Ломако. Суспільне Чернігів

Суспільне намагалося отримати коментарі від депутатів міськради, що не прийшли на сесію. Депутат міськради від фракції "Слуга народу" Максим Черненок розповідав:

"Формат проведення сесії, організації, не відповідає вимогам регламенту. Тому всі рішення, що там ухвалюються — суди можуть ставити під сумніви. Тому ми не брали в цьому участь. У секретаря міської ради в процесі підготовки питань взагалі відсутня будь-яка взаємодія з фракціями ЧМР. Тобто, він одноосібно намагається вирішувати, які питання треба приймати там, які треба не приймати".

Нагадаємо, востаннє сесія Чернігівської міськради відбулася 10 липня. Водтоді її намагалися провести ще декілька разів, але через відсутність кворуму цього зробити не змогли. Зі слів Олександра Ломака, наступну сесію намагатимуться провести у грудні.

Помер чернігівський активіст Олександр Гашпар

21 листопада помер чернігівський активіст Олександр Гашпар. Йому було 46 років. Як розповіла Суспільному дружина Олександра Леся Клейменова, він помер у Києві, де йому робили операцію на серці. Йому міняли клапан, це була частина лікування ускладнень від лептоспірозу.

"Після лептоспірозу пішло ускладнення на серце. В Києві у Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова йому зробили пересадку клапана серця, він тримався 20 днів", — розповіла дружина.

Олександр Гашпар. Суспільне Чернігів

Олександр Гашпар був відомим у Чернігові громадським активістом. Висвітлював діяльність і рішення Чернігівської міської ради та її посадовців. Неодноразово судився з органами влади з приводу рішень, які вважав незаконними. Писав про корупційні схеми у Чернігові. Був одним із захисників Ялівщини від забудови.

Гашпар був помічником депутата Чернігівської міської ради Вадима Соколюка. У цьому скликанні був помічником депутатки Марини Семененко.

За життя хворів на ниркову недостатність. На лептоспіроз захворів у серпні 2024 року. Був 12 днів у комі, у нього був менінгіт та ураження печінки.

Ракетні удари по Чернігівщині

У листопаді війська РФ завдали ракетні удари по області. Зокрема, 6 листопада на околицях Чернігова зафіксували приліт ракети.

Тоді травмувалися дві людини, одна була в тяжкому стані, інша — у стані середньої важкості. Людей доставили в лікарню.

В.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако повідомляв, що руйнувань чи пошкоджень безпосередньо в Чернігові не фіксували.

Цього дня, 6 листопада, також був приліт ракети у Ніжині. Як розповідав Суспільному міський голова Олександр Кодола, приліт ракети був по установі, яка розташована на околиці міста.

"Вибуховою хвилею внаслідок ракетного удару у житловому будинку неподалік вибило вікна в шести квартирах. Травмованих людей нема. Наразі компанія-управитель займається заміною вікон та встановленням скла у цьому будинку", — розповідав Олександр Кодола.

Наступний ракетний удар зафіксували 12 листопада по Чернігівському району. Ракета вибухнула поза межами населених пунктів.

Травмованих внаслідок вибуху не було. Пошкодження зазнали господарча споруда та причіп.

Також 19 листопада росіяни поцілили в адміністративну будівлю у Прилуках. Тоді травмувалася одна людини. 70-річного чоловіка госпіталізували до лікарні, там йому надали допомогу та відпустили додому, розповідала Суспільному гендиректорка Прилуцької центральної міської лікарні Яна Погоріла.

"Його доставляли в лікарню, але його не госпіталізували. Ми надали медичну допомогу, і людина повернулася додому. Там не критичний був стан, була гостра реакція на стрес. Ну тобто підстав для госпіталізації не було.

Вибиті вікна у будівлі внаслідок ракетного удару у Прилуках. ГУ ДСНС у Чернігівській області

Наступні ракетні удари відбулися 24 листопада. Їх зафіксували у Чернігівському та Корюківському районах.

Загалом було чотири ракетні удари, а саме: у Чернігові, Мені та у селах Брусилів й Старі Боровичі. Як повідомляв начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус, за попередньою інформацією, використовували ракети класу "повітря-поверхня" Х-59/69.

Пожежа внаслідок авіаудару та поліцейський, який документує злочин росіян. Поліція Чернігівської області

У Мені внаслідок обстрілу було поранено людину та пошкоджено ангар.

Секретар Менської міської ради Юрій Стальніченко розповідав Суспільному, що поранення чоловік отримав, перебуваючи на роботі. Йому зробили операцію. Лікарі тоді оцінювали його стан, як середньої тяжкості.

У Старих Боровичах, що у Сновській громаді, була пошкоджена господарча споруда. У громаді біля Чернігова були пошкоджені будинки.

Чи має право УПЦ (МП) користуватися Спаським собором у Чернігові

УПЦ (МП) не може користуватися Спасо-Преображенським собором у Чернігові. 26 листопада Верховний Суд України у складі Касаційного господарського суду відмовив у задоволенні позову управлінню Чернігівської єпархії УПЦ (МП).

"Це судова інстанція вищого рівня. Ми пройшли всі щабелі починаючи від: господарського та апеляційного судів. Було декілька засідань Верховного Суду і сьогодні (26 листопада 2024 рік, — ред.) поставлена крапка. З чим нас всіх і вітаю", — розповідала Суспільному гендиректорка заповідника "Чернігів Стародавній" Наталія Реброва.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Суспільне Чернігів

Нагадаємо, у березні 2023 року Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви зверталося до суду із вимогами зобов’язати Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній" продовжити договори безоплатного користування пам’яткою архітектури національного значення, зокрема Спасо-Преображенським собором та комплексом споруд пам’яток архітектури національного значення Троїцького монастиря, які є державною власністю.

Тоді представники УПЦ наполягали на тому, що мають право на безоплатне користування храмами, посилаючись на Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Господарський суд Чернігівської області 23 січня 2024 року відхилив позов у двох справах управління Чернігівської єпархії УПЦ (МП) щодо продовження договорів безплатного користування об’єктами архітектури національного значення. Мова про Спасо-Преображенський собор та комплекс споруд Троїцького монастиря в межах НАІЗ "Чернігів Стародавній".

Чернігівська єпархія УПЦ (МП) подала скаргу до Апеляційного суду щодо продовження договору оренди на безоплатній основі.

"Є рішення суду про те, що першою інстанцією – було відмовлено в задоволені позову, але сам суд аргументував це тим, що заповідник не має права нас виселяти. Без відповідного рішення суду. Першу інстанцію Чернігівська єпархія програла. Там сказано, що договір є недійсним, що був підписаний до цього і тому не можна новий продовжити. Зараз все пішло в апеляцію", — зазначив раніше у коментарі Суспільному секретар Чернігівської єпархії УПЦ (МП) Ігор Пидан.

Як повідомляло Міністерство культури України на своєму офіційному сайті, Північний апеляційний господарський суд 23 липня залишив без задоволення чергову апеляційну скаргу Управління Чернігівської єпархії Української Православної церкви (МП) на рішення Господарського суду Чернігівської області.

Загалом, Спасо-Преображенським собором, а також Троїцьким та Успенським соборами Єлецького монастиря представники УПЦ користувалися майже 30 років.

28 червня 2024 року собор вперше, після того, як звідти виїхала Українська православна церква Московського патріархату, відкрили для відвідувачів. Поки собор був зачинений, там провели генеральне прибирання, і тепер він працює як музей. Вхід до нього платний.

Також 24 листопада 2024 року у Спасо-Преображенському соборі вперше після 30-річної оренди пролунала молитва за Україну. Молебень провів митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Читати ще