За інформацією: Суспільне Вінниця.
Сухі пайки для захисників. Фото: Суспільне Вінниця
Понад 60 тисяч порцій гарячих страв у сушеному вигляді виготовили для захисників волонтерки із села Махнівка Хмільницького району. Овочами та зеленню допомагають небайдужі односельці, м’ясом — фермери. Страви передають на різні напрямки, розповіла Суспільному волонтерка Ірина Дигай.
Волонтерки сушитимуть моркву. Фото: Суспільне Вінниця
Працюють жінки у глинобитній сільській хаті. Її під цех віддав місцевий житель.
“Не завжди є картопля, не завжди є м’ясо під рукою, щоб щось зварити. А це кинув у кишеню, залив окропом. Були випадки, коли хлопці просто заливали сирою водою, щоб воно трішки настоялося, бо не було, як варити, і їли”, — каже Ірина Дигай.
Волонтерки ріжуть цибулю. Фото: Суспільне Вінниця
Кілька сіток цибулі принесли місцеві жителі, каже Наталя Топольська. Її потрібно перечистити та висушити. За шеф-кухаря — Ірина Кузіонова. Працює продавцем, та заради допомоги нашим захисникам опанувала, каже,нову спеціальність.
“Не зважаючи на те, що всі по роботах, мусимо. Хлопці ж теж на передовій, їм теж не так легко”, — каже Ірина Кузіонова.
Розповідає, аби насушити інгредієнти, потрібно від восьми до десяти годин, в залежності від завантаження сушарок. Картоплю, до прикладу, сушать вареною.
Волонтерка пакує сушені продукти. Фото: Суспільне Вінниця
“З 20 кг капусти виходить приблизно 1 700-1 800 г вже отакої сушеної капусти. З картоплі… З 10 кг десь кілограмів 2 вийде. Морква так само дуже сильно всихається. А цибуля взагалі: з 20 кг — 1 200 г виходить”, — розповідає Ірина Кузіонова. — Ми розробили новий рецепт — зелений борщик. Раніше в нас його не було. Люди нам приносять яйця, щавель. Все сушимо”.
Для приготування гарячої страви вміст пакету достатньо залити трьома літрами окропу і зачекати 15-20 хвилин, каже Ірина Дигай.
Жінки чистять цибулю. Фото: Суспільне Вінниця
Зараз сезон огірків. Частину вже заквасили, інші чекають на свою чергу.
“Оті великі бутлі — зараз підуть на розсольники. Маленькі бутлі будуть іти хлопцям. Банки теж будуть іти хлопцям. Нам як привозять свинку, ми сало закатуємо, передаємо, топимо жир. А м’ясо переробляємо: восени каші закриваємо, а м’якуш — на супи, борщі. А реберця на каші ідуть”, — каже Ірина Дигай.
Заквашені огірки. Фото: Суспільне Вінниця
Фасувати зелений борщ допомагає харків’янка Ольга Міщенко. До Махнівки з Дергачів жінка приїхала торік у березні. Тут, каже, сподобалися люди і природа. Тож, аби бути корисною, почала допомагати у цеху.
“Кожен має долучатися до цієї справи. Якщо ти там не воюєш, то ти маєш допомагати тому, хто воює. Я не могла залишатися осторонь. Я взагалі-то металург за професією. Останнім часом я як вимушено переміщена працювала на заводі холодильного обладнання. Зараз я волонтерка”, — каже Ольга Міщенко.
Сухі пайки. Фото: Суспільне Вінниця
Чоловічу частину роботи виконує чоловік Ірини Дигай Андрій Григориченко. Ром — за національністю, але, каже, українець у душі. Тому не міг не підтримати дружину.
Продукти захисникам. Фото: Суспільне Вінниця
Страви передають на різні напрямки, каже Дигай, бо своїх чи чужих немає.
Захисники, які отримали від волонтерок сухі харчові набори. Фото: Суспільне Вінниця
А домашній оселедець готували й для Валерія Залужного. Зараз волонтери потребують грошової підтримки. Бо щомісяця за електроенергію потрібно сплачувати по 3,5 тисячі гривень. Також дорогі й пакети, в які фасують страви.
Захисники, які отримали від волонтерок сухі набори та смаколики. Фото: Суспільне Вінниця
Аби збирати гроші, організовують благодійні аукціони. П’ять картин волонтерам на першу річницю роботи цеху подарувала колишня директорка школи села Перемога. Їх теж планують продати.
