За інформацією: Суспільне Чернігів.
Григорій Дорошенко та Анатолій Логвінов. Суспільне Чернігів
Цей станок чоловіки проєктували разом, а змайстрував його Анатолій торік улітку. Каже: більшість деталей зробив з дерева, бо до виходу на пенсію працював столяром.
Інша волонтерка Вікторія Лутченко пояснює принцип плетіння "кікімори".
Вікторія Лутченко плете «кікімору». Суспільне Чернігів"Намагаємось чергувати кольори – світліші, темніші. Травичка у нас не однакового кольору і мішковина має бути відповідного кольору. Це ми додаємо спанбонд, щоб полегшити трохи «кікімору»".
Вікторія Вольвич розповідає, що перше замовлення на маскувальну сітку вони отримали вже на четвертий день повномасштабного вторгнення. Тоді працювали на вулиці. Нині мають приміщення, де щодня працює близько 15 людей.
Волонтери плетуть сітки на вулиці. Суспільне Чернігів
До цієї роботи також залучені окремі колективи закладів культури та освіти Прилук та району, говорить волонтерка.
"Вони закривають великий шматок роботи. Вони на базі своїх приміщень плетуть і повертають нам. Ми їм даємо матеріал і всі розхідники".
За словами Вікторії, частину необхідних матеріалів вони отримують від місцевих швацьких виробництв, частину купляють самі або ж за кошти спонсорів.
Процес плетіння маскувальної сітки. Суспільне Чернігів
Також вони надають іншим волонтерам матеріали для виготовлення спідньої білизни, шкарпеток, в тому числі адаптивних, для поранених військових. Потім збирають готові вироби та відправляють військовим.
Читати ще
Читати ще «Я знав, що повернусь»: на Чернігівщині зустрічали Олександра Гуділіна, що приїхав до родичів після звільнення з полону
