За інформацією: Суспільне Вінниця.
Тетяна Мордач. Фото: Суспільне Вінниця
Батьки хотіли, щоб донька пов’язала своє життя з медициною, втім вона мріяла стати військовою. Обрізала косу і пішла вчитися на пожежника. Коли закінчила училище — опанувала ще й фах водолаза. 23-річна Тетяна Мордач з Вінниччини після початку повномасштабного вторгнення стала першою в Україні жінкою саперкою-водолазкою. Як працює на рівні з чоловіками і як їй це вдається — дівчина розповіла Суспільному.
Суспільне Вінниця
Родом Тетяна із села Бондурівка на Вінниччині. Змалку, розповіла, хотіла стати військовою, батьки ж були проти. Вступила на пожежника-рятувальника. Коли закінчила навчання, опанувала фах водолаза. На рятувальній станції Вінниці пропрацювала два роки. З початком повномасштабного вторгнення пішла на курси саперів.
“Для них був шок, що я була водолазом-рятувальником. А те що водолазом-сапером… Був конфлікт, а зараз вони змирилися. Переконую їх, що це моя робота. І я це хочу. Мені потрібно зробити свій внесок у нашу перемогу. Пройшла скорочені саперні курси на Харківщині. Після цього поїхала на Сумщину на водолазні навчання, які створені для водолазів-рятувальників і водолазів-саперів. Курс тривав два місяці за скороченою програмою, бо країна потребує фахівців виконувати бойові завдання”, — каже Тетяна Мордач.
Суспільне Вінниця
Вінничанка — перша і поки єдина в Україні водолазка-саперка, розповів начальник відділення підводного розмінування частини, в якій працює дівчина, Роман Кравченко.
“По Україні оголосили набір, зробили відділення підводного розмінування, їй запропонували, і вона не відмовилася. Вона єдина дівчина на Україну. Виконує на рівні з чоловіками роботу водолаза-сапера. Вона опанувала цю професію на відмінно. Поблажок немає. У нас гендерна рівність. Це її за покликом серця”, — каже Кравченко.
Суспільне Вінниця
Перед зануренням Тетяна проходить медичний огляд. Після нього дівчина одягає водолазне спорядження. Жилет, балон із киснем, вантажний ремінь й маска — разом важать понад 30 кілограмів. Неважко, каже, звикла.
Розмінування під водою важче й небезпечніше — пояснює водолазка-саперка. Під водою погана видимість і є особливості ґрунту на дні. Ховатися міни, гранати й артснаряди, які полишили по собі солдати РФ, можуть будь-де.
“Водолазу-саперу потрібно прибрати паніку під водою. Знати, як діяти в екстреній ситуації: закінчення повітря в апараті, втрата маски під водою, заплутатися у сітці можна”.
Суспільне Вінниця
Тренувальну розвідку акваторією Південного Бугу здійснює за допомогою підводного дрона. Далі — пірнає у водойму з металодетектором. Про небезпеку той сповіщає сапера-водолаза сигналом у навушниках.
“Ним можна виявити мінометні міни, артснаряди, навіть щось більше. Танкові міни, які також можуть знаходитися у водоймі.
Водолази-сапери працюють у команді. Коли один виявив вибухонебезпечний предмет — має означити місце, де його знайшов, інший — підпливає човном, піднімає на поверхню і транспортує на сушу.
Суспільне Вінниця
Щоб працювати на рівні із чоловіками, Таня каже, що мусить тримати себе у гарній фізичній формі. Нині дівчина обіймає посаду старшого водолаза-сапера. І у неї є чому повчитися — каже її напарник 19-річний Дмитро Музика.
“Вона досвідчений водолаз, з нею все легко. Все розуміє, допомагає, те, що я не розумію”, — каже Дмитро Музика.
Суспільне Вінниця
Прикладом Тані Мордач надихнулася її молодша сестра. Вчиться нині у військові школі. Таня ж щодня тренується, бо попереду бойові завдання, бо хтось таки й має, каже, очистити після росіян Україну не лише на суші, а й у воді.
