За "Караваном" стоять сосни без голок.
Сосновий бір у Журавлівському гідропарку гине. Вже більше року дерева поступово всихають, кора з них лущиться, стовбури падають від найменшого вітру. Небайдужі харків’яни звернулися до Держекоінспекції, аби з’ясувати, що вбиває ліс.
Колись цей ліс був улюбленим місцем пікніків жителів Салтівки. Сосни, піски і річка утворювали унікальну для Харкова екосистему. Зараз живих сосен біля «Каравану» майже не лишилося. З іншого боку вулиці Героїв Праці, біля пляжу, ліс іще зеленіє, проте спеціалісти вважають, що загине і він. UA-NEWS.in.ua розбирався, що вбило дерева.
Версія №1: короїд і губка
Ще у 2021 році сосновий ліс на Салтівці зеленів. Він почав помітно жовтіти влітку 2022-го, а зараз від улюбленого містянами місця відпочинку не лишилося майже нічого. Харків’янка Катерина Гойденко написала звернення до Державної екологічної інспекції у Харківській області, екологи викликали балансоутримувача ділянки — «Харківзеленбуд», і разом з ним та активістами обстежили ліс.
«Ми походили, подивилися, що дерева там вже неживі. Там уже нічого живого немає. Навіть ті, які мають голки, вже заражені прикореневою губкою і короїдом, і воно помре рано чи пізно. Виживуть листяні дерева, а також, можливо, молоді дерева», розповіла Катерина Гойденко UA-NEWS.in.ua.
Катерина Гойденко звернулася до екоінспекції, щоб ті обстежили дерева. Фото: Катерина Гойденко/Facebook
Остаточного висновку про причини трагедії екологи ще не зробили, але, попередньо, дерева вбивають два шкідники — коренева губка та короїд. Коренева губка вважається найшкідливішим патогеном у лісовому господарстві, вона вражає переважно хвойні, але і деякі листяні дерева. Цей гриб викликає гниль коренів і основи стовбура.
Інший шкідник, короїд-типограф, харчується корою хвойних дерев, прорізаючи в них ходи. У більш вологому кліматі сосни та ялини не так страждають від нього, але останні роки в Харкові — доволі посушливе літо.
«Улітку ялинам часто не вистачає вологи, і тому вони не можуть опиратися літньому поколінню короїдів. Так всохли хвойні Шарівського парку, так всихають ялини Ботанічного саду ХНУ імені Каразіна, ялини у Саржиному яру, ялини на Олексіївці», — вважає старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Сковороди Юрій Бенгус.
На другому боці вулиці Героїв Праці, де теж ростуть хвойники, ситуація краща, але представники «Харківзеленбуду» казали, що теж вже помітили там хворі дерева і деякі з них спиляли.
Версія №2: війна
У бору є не лише повалені та хворі дерева, а й ті, що були явно викорчувані та спиляні людьми. Навесні 2022 року тут пролягала одна з ліній оборони Харкова. У лісі стояли оборонці міста, будували бліндажі і зокрема пиляли деякі дерева для своїх потреб. У той час прорив російських військ із півночі був іще цілком реальним, тож про дерева ніхто особливо не думав — рятували Харків.
У тому ж таки році, коли ситуація вже трішки покращилась, представники «Харківзеленбуду» хотіли обстежити лісок та попиляти вражені губкою та короїдом дерева, але тоді там ще знаходились позиції ЗСУ, тому озеленювачів не пустили.
У лісі є і викорчувані дерева. Фото: UA-NEWS.in.ua
У цьому лісі досі є безліч окопів. Вони також могли вплинути на стан дерев.
«Якщо окоп порили, могла й вода піти, сухішим стати грунт. Це могло погіршити стан дерев, бо коренева система у хвойних поверхнева», — вважає Катерина Гойденко.
Втім, оборонні позиції могли лише прискорити загибель лісу, але не вони були її причиною. Сосни почали всихати ще до війни.
Версія №3: забудова
Останні роки територія соснового лісу за «Караваном» неодноразово ставала предметом зазіхань з боку забудовників. Наприкінці 2019 року міськрада дала дозвіл на розробку проєкту будівництва житлового комплексу. Планувалося, що тут буде понад 10 будинків по 16 поверхів кожен. Будувати збирався «Житлобуд-1». До війни там не було робіт. У кінці 2021 року почали всихати сосни. За словами активістів, які були присутні при огляді лісу, місцеві жителі казали, що нібито бачили восени перед війною якихось людей з каністрами, які щось робили в лісі, але вони не знають, ані хто були ці люди, ані що вони там робили, тож навмисне шкідництво малоймовірне.
«Якийсь злочин можна припустити тільки в навмисному занесенні цих паразитів, але довести таке нереально, навіть якщо припустити, що був якийсь мотив до такого, наприклад, цільове призначення ділянки», — каже активіст Олесь Штефчук.
Деякі сосни ще живі. Фото: UA-NEWS.in.ua
За останніми планами міськради, будівництва в цьому місці не має бути. Навесні 2023-го тут висадили нові сосни.
«Хочу поставити крапку у бажанні деяких бізнесменів збудувати що-небудь на цій території. Тут будуть лише ліси, зелені насадження, рекреаційна зона. Для будівництва будинків у нас є інші локації», — сказав тоді Ігор Терехов.
Та було вже запізно рятувати зелену зону. Екологи кажуть, що навіть молоді дерева навряд чи приживуться, якщо не провести масштабні заходи із знезараження та просіювання ґрунту. Тобто, всі вражені грибком дерева все одно доведеться спиляти, а потім вже саджати нові на іншому ґрунті, і краще, аби це були більш стійкі до шкідників листяні дерева.
Фото: KHARTKI Today 
Фото: UA-NEWS.in.ua 
Фото: UA-NEWS.in.ua 
Фото: UA-NEWS.in.ua 
Фото: UA-NEWS.in.ua 
Фото: UA-NEWS.in.ua 
Фото: UA-NEWS.in.ua ПопереднійНаступний Олена Павленко
