Ми допомагаємо тисячам українців, але рейдери намагаються перекрити нам кисень – віце-президент Всеукраїнського благодійного фонду «Миру і Добра»

КИЇВ. 15 березня. УНН. Україна – країна волонтерів. До 2014 року про це мало хто замислювався. Збирати кошти на гуманітарні чи соціальні проєкти, було складно і довго. Та усе змінилося з війною. Об’єднавшись в 2014 році українці показали усьому світові, наскільки міцним може бути тил. А з початком повномасштабної агресії довели – наш народ не перемогти. За рік, що минув, за народні гроші купували супутники, байрактари, ремонтували танки, оснащували з «нуля» нові підрозділи та робили багато інших дивовижних речей, передає УНН.

Тож сьогодні ми поговоримо про реалії та проблеми волонтерських буднів із віце-президентом Всеукраїнського благодійного фонду «Миру і Добра» Олександром Цверковичем.

Пане Олександре, ваш фонд уже існує понад 10 років, розкажіть із чого усе почалося. Що спонукало його створити?

Бажання допомагати. І якщо раніше це робилося точково, коли хтось розповідав про родину, якій потрібна була допомога чи, банально, бачив біг-борд про збір коштів тощо. Але з часом зрозумів, що це можна робити системно і у інших масштабах. І тоді, разом із друзями-однодумцями, заснували Всеукраїнський благодійний фонд, який нині називається ВБФ «Миру і Добра».

Віце-президент ВБФ «Миру і Добра» Олександр Цверкович

Як трансформувалася діяльність фонду в 2014 році та в 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення росії?

В 2014 році ми безпосередньо допомагали добровольчим батальйонам, особливо тим, які боронили Маріуполь. Більше уваги і допомоги приділяли хворим дітям і дитячим будинкам, підтримували малозабезпечені родини, дбали про людей похилого віку, а також фінансували розвиток соціальних і спортивних проєктів. З початком повномастабної війни ми переформатувалися. І в 2022 році відкрили нові напрямки допомоги: відновлення шкіл, дитсадків, будинків культури, які пошкоджені або зруйновані в результаті російської агресії. Почали більше орієнтуватися саме на родини переселенців та дітей-сиріт.

Котеджне містечко для переселенців «Миру і Добра 1», візуалізація з сайту Фонду

Ми запланували і вже придбали ділянку та зробили проєкт під будівництво цілого містечка для людей, які втратили житло. Це мав би бути мегапроєкт. Проте нині він на паузі.

У 2022-му році ми зосередили власні ресурси та можливості на допомозі саме постраждалим від дій окупантів. В перші 100 днів, разом із партнерами, щоденно годували кількадесят тисяч людей в Києві та області. За перші 150 днів від початку війни наші волонтери розвезли і роздали понад 100 тисяч продуктових наборів, а кожен набір це 10-15 кілограм найнеобхідніших продуктів та додатково ще 7 тисяч тонн продуктів та медикаментів. Доставили і надали людям безліч наборів засобів гігієни та побутової хімії.

Видача гуманітарної допомоги переселенцям, м. Бориспіль

Возили допомогу безпосередньо у місця де велися бойові дії – Бучу, Бородянку, Гостомель, Макарів, в частину Донецької, Запорізької, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. Наприклад, на Миколаївщину, коли в них була криза з водою, возили її туди цілими фурами і роздавали людям.

Маємо тісну співпрацю з Ювенальною поліцією. Разом із ними допомагаємо дітям.

Як визначаєте адресатів допомоги?

По-різному. В лютому-березні 2022 року все було настільки динамічно, що навіть не було часу сидіти і відстежувати – кому і що потрібно, все робилося і передавалося максимально швидко і на довірі. Але в основному ми отримуємо заявки через соцмережі та сайт. Маємо певні критерії і алгоритм, за якими визначаємо чи дійсно запитувач потребує такої допомоги. У разі підтвердження та за можливості закриваємо потреби. Також маємо налагоджені контакти з місцевою владою в різних регіонах. Вони нам теж передають запити, які ми покриваємо.

А військові потреби закривали?

Звісно, хоч ми й займалися в основному гуманітарним та соціальним напрямками, з часом почали отримувати запити і від військових. Загалом нам вдалося передати на потреби ЗСУ 30 автівок, 5 евакуаційних автобусів, велику кількість касок, бронежилетів, далекомірів, дронів, тепловізорів тощо. Допомагали з ремонтом транспорту і запчастинами.

Допомога силам оборони

Бувало, що допомагали іншим фондам, знаючи де придбати засоби для військових, і як швидко доставити, а тому організовували закупку та логістику. Чимало зроблено, далеко не все публічно висвітлювалося та й не мали цього на меті, багато ми робили у співпраці з іншими фондами.

За рахунок яких коштів функціонує фонд?

Основа – це наші власні кошти. Мається на увазі засновників фонду, партнерів і друзів. Якась частина – це донати благодійників. Були пожертви і 20 тисяч доларів і 10 гривень.

Розкажіть детальніше про проєкт будівництва містечка для людей, які втратили житло?

Через російську агресію багато українців остаточно втратили власні домівки. Їм просто нікуди повертатися. Тому ми, з партнерами, мріяли якось допомогти хоч частині цих людей. Ми запроєктували будівництво котеджного містечка на 144 будинків (450 людей) неподалік Києва. Це дуже класний проєкт з майданчиками для міні футболу та баскетболу, коворкінгом, закладом інфраструктури, фельдшерсько-акушерським пунктом, магазином. Під це будівництво зроблені усі прорахунки, виготовлений проєкт, придбана земельна ділянка. З точку зору інвестицій – це не захмарні цифри. На мій погляд, якщо нам вдасться його реалізувати, це буде приклад і для інших благодійників, які мають бажання і кошти допомагати людям. Більше того, є плани і щодо другого містечка. Там масштаби більші – будівництво на 50-ти гектарах для проживання 20 тисяч людей. Та поки стоїмо.

Чому ж призупинили реалізацію проєктів?

Це неприємна частина розмови для мене. Тому що одні допомагають, вкладаючи душу, сили і кошти, а інші намагаються наживатися на цьому. Так і в нас сталося. Один із наших складів у Києві, де зберігається велика кількість гуманітарної допомоги, захоплено і частково розграбовано. Вже кілька місяців наших представників «тітушки» не пускають всередину. Лише одного разу, разом із поліцією нам вдалося потрапити в приміщення. І ми побачили, що вкрадено чимало медичного обладнання, яке ми готувалися передати в лікувальні заклади, багато продуктів харчування, які призначалися для людей з деокупованих територій зіпсувалися, маємо на складах спеціальне обладнання і обмундирування для бійців ДСНС і саперів, яке теж не можемо передати. Загалом там гуманітарної допомоги на мільйони гривень, в тому числі, і переданої нам зарубіжними благодійниками, які просто відмовляються зрозуміти наші пояснення, що ми не можемо потрапити на власні склади і під час війни передати такі необхідні речі. Для них це поза межею адекватного розуміння.

Тому, на жаль, ми змушені сьогодні всі сили і засоби витрачати на боротьбу з рейдерами, які мають вплив і покровителів у владі. І хочуть просто ганебно нажитися на гуманітарці. Тому деякі напрямки діяльності фонду наразі не можуть реалізовуватися.

Ви звертались по допомогу до правоохоронців?

Так, усі законні юридичні важелі ми задіяли. Неодноразово викликали поліцію, зверталися в ДБР, суди. Та нині все звелося до затягування процесу та безвідповідального мовчання правоохоронних та контролюючих органів. А в цей час тонни продуктів, які мали би бути доставлені 15-20 тисячам українців псуються на складах, близько 30 лікарень продовжують чекати місяцями потрібне «на вчора» обладнання, не кажучи вже про військових і рятувальників.

Тож сьогодні маємо сподівання лише на силу розголосу, власне, на вас – журналістів.

Джерело

Новости Украины