«Ми завжди звертали увагу на тих, хто сидить і мовчить — це стан ступору». Як впоратися зі стресом — поради психологів

Молоді люди обіймаються в парку у Києві, 5 липня 2023 року. Фото: Jose Colon/Anadolu Agency/Getty Images

Війна в Україні створила величезну потребу в психологічній підтримці — від першої психологічної допомоги до комплексного психологічного супроводу. Як впоратися зі стресом під час обстрілів, як підтримати близьку людину, що зазнала тортур, чому чоловіки рідше звертаються до психологів та як з ними розмовляти про це — розповідають "Лікарі без кордонів".

Чому чоловіки рідше звертаються до психологів

"25 лютого у мене день народження. Ми ховалися по підвалах. Російські військові їздили по селу на танках і бронетранспортерах, — говорить 74-річний Анатолій Андрієвський з села Миролюбівка Херсонської області. — Звичайно, страшно. Лягаєш і думаєш: хто його знає, що до ранку буде. Чи встанеш, чи ні. А як сам — це взагалі. Добре, коли вдвох, хоч побалакати з кимось, а то сам був".

Анатолій розповідає, що досі розмірковує над тим, щоб звернутися за допомогою до психологів. Однією з перешкод на шляху до цього є стигма, пов'язана з психічними розладами, і сором, який відчувають люди, звертаючись за підтримкою, особливо це стосується чоловіків, пояснює психологиня "Лікарів без кордонів" Тетяна Баранець. Та додає, що більшість пацієнтів організації — жінки похилого віку.

Анатолій Андрієвський, Миролюбівка, Херсонська область, 2023. Фото: Юлія Трофімова / «Лікарі без кордонів»

"Чоловіки теж відчувають безсилля, безпорадність, а це не може не впливати на внутрішній стан. З цим треба щось робити, бо від цього страждає і родина, і сама людина", — каже Баранець.

Чоловіки рідше доходять до спеціалістів, зокрема, через перейняті з дитинства стереотипи виховання, апелювання до фраз "ти ж хлопчик, чоловік, не плач, не бійся", говорить психологиня організації Інна Потапенко: "Їх навчили приховувати емоції, і взагалі вони згодом перестають їх помічати в собі, проявляти. Чоловікам важко знаходити слова і висловлювати почуття, це також стає на заваді до отримання психологічної підтримки".

Щоб допомогти чоловікові зважитись на розмову з психологом та зменшити стигматизацію звернення за допомогою, Потапенко радить таке:

  • Важливо робити це делікатно. Не ставити ультиматуми, не затягувати силоміць, не маніпулювати становищем, в якому опинився чоловік та його родина. Краще обрати заздалегідь комфортний для нього час та місце.
  • Можна озвучити, що психолог гарантує конфіденційність — розмова не вийде за межі кабінету. "Спілкування з психологом не те саме, що розмова з друзями. Йому можна відкритися і не переживати, що цю інформацію перекажуть іншим. І чоловікові не потрібно буде ніяковіти, червоніти, пригадуючи хвилювання", — говорить Інна Потапенко.
  • Якщо чоловікові важливо почути, що терапія не є приниженням гідності, це можна також проговорити. "Я завжди як психологиня кажу, що, безперечно, вірю в його стійкість та силу, проте, щоб бути опорним для себе, для родини, для близьких, варто звернутись до професіоналів", — каже психологиня.
  • Окрім розмови, психолог може порадити певні техніки для зменшення тривожності або складних стресових станів. Це може бути робота з диханням, практики заземлення тощо.
  • Чим раніше після стресової ситуації людина звернеться за допомогою, тим швидше можна передбачити панічні атаки, нічні жахіття та інші прояви стресу.

    Джерело

    Новости Украины