Фото: Facebook/102 бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина
Головний сержант інженерно-саперного взводу 74 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини на псевдо Чорний разом зі своїм підрозділом вже рік і три місяці боронять країну від військових РФ у Запорізькій області. Бійці розставляють "пастки" для російських солдатів та техніки й розміновують шляхи для просування українських військових. Про особливості роботи свого підрозділу військовослужбовець розповів на Facebook-сторінці бригади.
Військову службу розпочинав в АТО
Боєць на псевдо Чорний — родом з Вінницької області. Однак проживає у Косівському районі, де одружився. У лавах ЗСУ Чорний — з 2014 року, був учасником АТО/ООС. Саме тоді пішов служити в інженерний батальйон, потім воював в іншій бригаді, ще пізніше – у підрозділі радіоелектронної боротьби.
"Я брав участь в АТО — мінував та розміновував у Донецькій області. Коли підпалили Калинівський арсенал у 2017 році — один з найбільших в Україні — я зі своїм підрозділом брав участь у ліквідації наслідків пожежі. Тоді згоріло приблизно 40 000 тонн снарядів, яких нам тепер не вистачає", — розповідає Чорний.
Особливості ведення оборони на Запорізькому напрямку
Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, військовий вступив до 102 бригади Сил територіальної оборони, у Косівський батальйон. Разом з побратимами Чорний вже 15 місяців працює на Запоріжжі — мінує передню лінію оборони.
"Ми зробили тут незламну фортецю. Крім мін, ставимо дріт-путанку — ефективний засіб не тільки проти піхоти, але й від колісної та навіть гусеничної техніки. Дріт намотується на шестерні катків і танк уже не їде — він стає гарною мішенню", — каже Чорний.
За словами сапера, військові РФ діють підступно. Вони не лише заміновують територію забороненими боєприпасами, але й використовують міни-пастки. Такі ділянки, каже Чорний, військовим складно розміновувати, адже міни розкидаються хаотично.
"Ми постійно проводимо з особовим складом навчання, інструктажі. Раніше бійці з рот боялися підходити до мін, але ми їх навчили. Тепер є багато людей, які можуть перевірити стан міни, полагодити перебитий дріт, знають, де розміщена кожна міна в їхній зоні відповідальності", — говорить Чорний.
Сапер каже: його підрозділу роботи вистачить й після закінчення великої війни: "Після нашої перемоги піхота буде вдома пити шампанське, а ми, сапери, в той час будемо бігати полями розміновувати територію".
"Нам потрібно більше уваги від суспільства" — Чорний про будні військових
Боєць з Івано-Франківщини говорить: у його підрозділі немає примусу. Якщо військовий не хоче бути сапером, боїться або не вміє поводитися з мінами, — пише рапорт і його переводять до іншого підрозділу.
"Немає сенсу тримати людей, які не зможуть ефективно виконувати завдання. Всі доволі виснажені, не так фізично, як морально. Хлопці кажуть, що їм потрібно більше підтримки, більше уваги від суспільства. Востаннє до нас приїжджали підтримати артисти, ще коли ми були на Косівщині, майже півтора року тому. Відтоді нікого не видно, не чути", — розповідає Чорний.
Найбільше, з його слів, військові сумують за домівкою.
"Хлопці так зраділи, коли до нас одного разу приїхала журналістка з Косова разом з волонтерами — це наче частинка нашої Косівщини. Але це було дуже давно. Більше ніхто з рідного Прикарпаття не приїжджав — ні артисти, ні журналісти", — каже Чорний.
Наразі сапери чекають на приїзд співачки Анни Добриднєвої. Військові сподіваються не лише послухати її пісні, а й сфотографуватися на пам'ять.
