За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Хмельницький обласний серцево-судинний центр
Рік тому вперше на Поділлі трансплантували серце. Як війна впливає на наші серця в прямому сенсі і як позначається на роботі Хмельницького обласного серцево-судинного центру, журналістка Суспільного спілкувалась з його директором і практикуючим кардіохірургом Андрієм Кланцою.
Як почувається чоловік із пересадженим серцем?
Минув рік, як ми йому трансплантували серце з нашими колегами з інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова. Нам вдалося отримати гарний результат одразу. На сьогоднішній день пацієнт в гарному стані. Регулярно навідує нашу клініку. Живе своїм звичайним життям, фізично активний. Почувається здоровішим, ніж до операції. Може провадити повноцінне життя.
Не бачила впродовж цього року інформації про нові трансплантації у центрі. Їх не було?
На жаль, не вдалося після тієї трансплантації провести наступну. Хоча у сформованому листі очікування ми маємо п’ять пацієнтів. Щодня розглядаємо нових хворих, яких могли у нього включити, проводимо лікування й діагностику. Проте, на жаль, війна суттєво вплинула на наші плани і це те, що не вдалося зробити за той рік. Хоча ми доклали до цього достатньо зусиль. Ми готові повністю. У нас щодня є готовність на проведення чергової термінової трансплантації, тому що це питання не планове. Як з’являється донор, необхідно у межах доби вирішити це питання. Тож ми готові і сподіваємось, що цього року будемо далі провадити трансплантацію серця у Хмельницькій області. У нас є всі сили і засоби, є необхідні для цього кошти. Пацієнти, нагадую, будуть отримувати цю допомогу безкоштовно. Наші пацієнти, які в листі очікування, про це знають.
На які ще безоплатні операції і яку допомогу пацієнти можуть розраховувати?
Незважаючи на те, що наша країна через війну перебуває у критичному фінансовому стані, держава знайшла можливості профінансувати програму медичних гарантій і вона її профінансувала так, як обіцяла з початку року, ще до повномасштабної війни. Відповідно, ми провадимо свою діяльність з урахуванням нашого контракту з НСЗУ. Тобто, наші пацієнти в ургентних станах отримують допомогу безкоштовно. Наприклад, пацієнти з гострим інфарктом міокарда не витрачають коштів абсолютно на таке лікування. Інколи воно може бути і два, і три тижні. Пацієнти отримують все за рахунок держави. І всі складні процедури: і коронараграфію, і стентування, і медикаментозне лікування, й інтенсивна терапія – все у нас за кошти держави, які ми отримали від НСЗУ. Багато інших процедур, діагностика теж проводиться в амбулаторно-поліклінічному відділенні безкоштовно. Тобто ми не беремо плату за УЗД чи за щось інше. Все залишається у тих самих правилах, які було встановлено на початку 2022 року, незважаючи на війну. Деякі дороговартісні втручання, які не повністю покриваються НСЗУ виплатами, потребують і витрат пацієнтів. Але ми їм про це повідомляємо. І, власне, таким чином ми можемо на сьогоднішній день надавати весь спектр допомоги, як і до війни. Але на ургентну допомогу пацієнти абсолютно точно розраховують і отримують. Наприклад, кардіостимулятор, клапани серцеві пацієнти отримують безкоштовно, і багато інших речей, які раніше навіть не можна було собі уявити.
Якщо гострий стан у людини із Херсонською чи, наприклад, Луганською пропискою, вона може розраховувати на безоплатну допомогу?
Так. Абсолютно точно. І якщо це внутрішньо переміщені особи, або просто проїжджали через Хмельницьку область, їм стало зле і їх привезла швидка, абсолютно точно можуть розраховувати на весь спектр допомоги. Це і відповідно до реформи про спеціалізоване лікування. Основне, щоб пацієнт мав підписану декларацію з сімейним лікарем. У принципі, 99,9 % мають ці декларації і проблем не виникає.
Стресові ситуації, пов’язані, зокрема, і з війною, насправді позначаються на виникненні або загостренні серцево-судинних захворювань?
Безумовно, серцево-судинні захворювання – це стресом зумовлені захворювання у багатьох випадках. Особливо загострення таких захворювань і їх ускладнення. Якщо пацієнт тривалий час хворіє на ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу, порушення серцевого ритму, стрес посилює прояви захворювання, загострює і призводить до тих ускладнень, які можуть вплинути і на тривалість життя. Це інфаркт та інсульт, життєво загрозливі порушення ритму. Таким чином ми говоримо, що цей рік суттєво вплинув на приріст пацієнтів, які звернулися до нас. Ургентних пацієнтів стало значно більше. У нас приріст за всіма параметрами зростання кількості і процедур, і діагностичних, і лікувальних, і, відповідно, стаціонарних пацієнтів теж.
Це на скільки, якщо у відсотках?
За кожною з позицій – від 10 до 30 %. Щодо стаціонарних пацієнтів – це близько 15 %, щодо амбулаторних – близько 30 %, а інфарктів навіть дещо більше за 30%.
А чи вистачає лікарів, медперсоналу загалом і потужностей центру для надання кваліфікованої допомоги?
Це слушне питання. Оскільки вважається, що скільки б до нас не поступило, ми повинні всіх прийняти. Ми мали певні плани на розвиток закладу до повномасштабної війни. Частину цих планів ми втілили. У корпусі, де ми надамо ургентну допомогу пацієнтам із гострими станами в кардіології – це інфаркти, передінфарктні стани, нам вдалося збільшити пропускну здатність нашого центру на 50 %. Якщо 3-4 роки тому ми приймали 300-400 інфарктів, то у 2022 ми прийняли 1100 майже. Ми досягли зараз майже 90% пропускної здатності. Ще 10 % — і нам треба отримувати більшу можливість. Ми над цим теж працюємо. На півночі області, у Нетішині, плануємо відділення інвазивної кардіології, де ми будемо надавати допомогу пацієнтам з гострими станами, щоб їх не везли за 120 кілометрів у Хмельницький. Разом з Нетішинською міською радою ми придбали сучасне обладнання. Плануємо, у лютому воно почне функціонувати. Відповідно, це розвантажить наш центр і збільшить його пропускну здатність. І от-от маємо відновити діяльність такого відділення у Кам’янці- Подільському. Ми продовжуємо шукати можливості для розширення території . Зараз орендуємо невелике приміщення у госпіталі ветеранів війни, там локалізуємо наше кардіохірургічне відділення. А це не зовсім дозволяє виконати той об’єм, яким ми можемо виконати наявним обладнанням і тими фахівцями, які є.
Як позначається на роботі центру вимкнення електроенергії?
Оскільки ми є об’єктом критичної інфраструктури, за цей складний період часу досить тривалих і не завжди прогнозованих блекаутів ми у 99 % часу не були відімкнені від електропостачання. Але наше обладнання таке, що не вмикається при не достатній напрузі. Воно потребує нормального стабільного електропостачання. Тож кілька разів, коли напруга у мережі значно знижувалась, нас підстраховувала дизельна електростанція. Вона ж за необхідності може забезпечити безперебійну роботу у разі відключення електропостачання. Так само у госпіталі, де наша кардіохірургія. У них є дизельний генератор і вони вдосконалюють систему електропостачання.
Спілкувалася Олена Кеменяш.
