Фото: поліція Донеччини
Найбільше поранених поліцейські загону "Білий янгол" останнім часом вивозять з Мар’їнського напрямку, зокрема з Красногорівської громади, розповіла в інтерв’ю Суспільному начальниця відділу комунікації Головного управління поліції в Донецькій області Олександра Гаврилко. За її словами, в Красногорівці залишаються переважно пенсіонери: "Як би це страшно не звучало, але це потенційно ті люди, які будуть поранені. Вони не виїжджають і вони потенційно будуть поранені".
Чому люди відмовляються і як поліцейським вдається переконати їх, скільки броньованих авто були знищені обстрілами і чи відчувають самі "янголи" психологічну втому та інші наслідки півтора років роботи у зоні бойових дій — речниця поліції розказала Суспільному.
Чому люди відмовляються від евакуації
"Деякі люди нічого не можуть зробити з тим, що вони не хочуть виїжджати. Це такий стан коли людина зовсім не бачила нічого, крім свого населеного пункту і до війни".
За словами Олександри Гаврилко, переважна більшість тих, хто відмовляється полишати прифронтові села — пенсіонери. Та, каже поліцейські постійно спілкуються з людьми і мають досвід вмовляння.
"Є частина, здебільшого пенсіонери, які, на щоб ти не надавив, щоб ти не сказав, — вони не виїдуть. Можливо, це на фоні стресу постійного у людей таке з’являється. Ми вже розуміємо як з людьми проговорювати, що людині важливо, на що потрібно трошки натиснути з психологічної, щоб вони виїхали", — розповідає речниця.
За словами Олександри Гаврилко, нерідко люди налаштовані агресивно, проте поліцейські все одно їздять до них, привозять продукти та ліки, та щоразу нагадують про евакуацію.
Олександра Гаврилко каже: поліцейські не тільки знають громади та людей, але й самі опинились у схожих ситуаціях. Це зближує і допомагає знайти аргументи — вмовити виїхати у більш безпечний регіон.
Фото: поліція Донеччини
"Майже у всіх наших "янголів", всі полишені будинки, бо вони ж мешканці цих населених пунктів. Немає своїх квартир, немає будинків, батьки десь далеко, родини десь далеко, а вони постійно тут працюють. І вони можуть говорити з ними на одному рівні, бо вони однаково сприймають цей світ", — вважає речниця поліції.
"Ситуації, де ми трохи відчуваємо несправедливість, — є. Наші хлопці працюють з початку війни. Це теж стрес психологічний, у кожного є родина. Бувають такі моменти, коли дійсно ти думаєш: “Та ну скільки воно вже буде продовжуватися? Я вже стільки зробив, пояснювали, виїжджали, потрапили під обстріл. А чому я повинен це робити?”. Але це такий емоційний сплеск. Ти заспокоїшся і розумієш: “А хто якщо не ти?”. Хто поїде до них?" Навіть в тій же Красногорівці, як ти не приїдеш, якщо людина лежить кров’ю стікає?"
Фото: поліція Донеччини
Евакуація дітей з Донеччини
В Донецькій області триває примусова евакуація. Її провели у Бахмуті та Авдіївці, нині діє у Торецькій громаді.
"Примусова евакуація дітей — це виключно разом з батьками. По закону поліція не має справа силомиць схопити дитину і потягнути. Ми цього, за законом, не маємо права робити.
Фото: поліція Донеччини
Можна вивезти дитину без батьків, якщо у дитини є опікун і опікун не хоче виїжджати, тоді він позбавляється опікунства, такі випадки бували, ми забираємо", — розповідає Гаврилко.
Вона нагадує: батьки не мають права відмовитися.
"Один з батьків повинен з дитиною виїхати в більш безпечні райони. Зараз є такі кричущі моменти, коли навіть виносимо питання, щоб позбавити батьківських прав і дитину евакуювати окремо. Але це дуже точкові випадки. Але загалом коли батькам пояснюєш наслідки, які можуть статися, не тільки з точки зору моральної, вони й юридичні будуть — тоді батьки погоджуються", — додає речниця поліції Донеччини.
Фото: поліція Донеччини
"Багато дітей, яких ми вивозимо, вони зовсім нічого не бачать. Забувають, як виглядають світлофори, радіють коли бачать їх в Костянтинівці чи в Покровську. Радіють квіточкам. Як батьки цього не розуміють?. Історії з дітьми зачіпають всіх нас. Відводиш дитину і спілкуєшся окремо, і тобі тихесенько кажуть на вушко: “Я дуже хочу поїхати, а мама чи тато не хочуть. Може ви їм щось скажете?”. Тоді ти розумієш, що іншого виходу як евакуація просто немає.
За словами Гаврилко, є два типи виїздів — сплановані, коли загін їде на погоджену евакуацію, везе гуманітарну допомогу. І "спонтанні": у випадку термінового виклику на місце обстрілу і до поранених, адже в деякі населені пункти швидка допомога доїхати не може.
"В нас більше шести разів були обстріли по нашим транспортним засобам, коли були зруйновані машини. Посічені, побиті, видірвало вікна, побило, тріснули. Це в нас більше шести разів. Це і Бахмутський, і Красногорівський напрямки, і Великоновосілківський, коли були стабілізаційні заходи по Нескучному, Благодатне, Макарівка. Вони там теж евакуювали людей. А в принципі, якщо брати, коли ти ідеш і поряд на дорозі, в полі, рядом все "лягає" — я вам не порахую. Рідко коли буває, що ти виїхав і тиша, але таке теж буває", — розказує Гаврилко.
Кадр з відео Суспільне Донбас
Нині на Донеччині працюють п’ять екіпажів загону "Білий янгол": на Мар’їнському, Бахмутському, Лиманському, Великоновосілківському та Авдіївському напрямках. Це 18 поліцейських-добровольців. Їздять щодня, по всій лінії фронту: від Лиману до Великої Новосілки, до Авдіївки та Красногорівки, Бахмута (коли було можливо) і Торецька.
