Роман та Оля. Суспільне Дніпро
Вона народилась 25 січня, а в березні я вже її забрав. І відтоді ми працюємо нашим, скажімо так, колективом. Ми проходимо з нею навчання — це 4,5 місяця, щоб навчити її добре шукати вибухові речовини. Ми працюємо кінологічними парами. Тобто ми не працюємо поодинці: у мене також є мій рідний брат, він теж кінолог, у нього також є собачка, і ми з ним працюємо позмінно.
Кокер-спанієль брата Романа. Фото з особистого архіву Романа
Тобто чотири години я шукаю, чотири години — він. Поки ми відпочиваємо, собачка також відпочиває. Немає такого, що ми стоїмо 12 годин із нею і працюємо.
"У неї хороший нюх і легко піддається дресируванню"
У неї є велика витривалість, хороший нюх, і вона легко піддається дресируванню. У мого брата — кокер-спанієль. Теж хороша собачка, тому що, наприклад, якщо ми візьмемо легкову машину, то запустити її і запустити кокер-спанієля — це, скажімо так, небо і земля. Через те, що кокер-спанієль маленький, компактний: ти його запустив у машину — він побігав, пошукав. А щоб розвернутися їй, треба багато місця.
"Вона може виявити будь-який вибуховий предмет, де не можемо побачити ми"
Робочий день у нас триває не більше ніж 12 годин на одну собачку. Ми застосовуємо наших службових собачок для фільтраційних заходів, для виявлення заборонених речовин, які потрапляють до нашої країни незаконно. У принципі, це можуть бути набої, зброя, вибухівка, гранати, міни, тротил, пластид — різні вибухові речовини.
Оля та виявлена зброя. Фото з особистого архіву Романа
Ми застосовуємо собак, тому що їхній нюх в тисячу разів кращий за наш, і вони можуть виявити будь-який вибуховий предмет, зброю та набої в тих місцях, де ми не можемо цього побачити.
Якщо ми бачимо, що там є якісь сумки, валізи, ми просимо водія, щоб він їх витягнув, після чого також собачка обнюхує речі. Якщо собачка знаходить щось, вона нам показує своїми діями. Наприклад, моя, коли знаходить, — лягає.
Як споряджають собаку на роботу
Коли надходить виклик, що на нашому об'єкті потрібно переглянути якесь приміщення, спочатку вона обнюхує двері — там може бути щось закладено. Якщо собачка нічого не знаходить, ми відкриваємо двері спокійно й запускаємо її працювати у приміщенні. Поки вона не огляне все, туди ніхто не заходить.
По-перше ми захищаємо лапи, через те, що там може бути скло й інші предмети — вдягаємо їй чобітки. Так само вдягаємо шлею з балістичним захистом, — вона може захистити від маленьких уламків. Також окуляри для собачки, бо можуть камінці попадати.
"Вона дуже любить спати"
Вона дуже любить спати. Коли ми їдемо в машині, вона сидить, сидить, — і вимикається. Їй без різниці, де спати: може навіть сидячи заснути.
Собака Оля. Фото з особистого архіву Романа
Колись, скажімо так, в СССР було: ти приходиш і вчиш по книжці, поки ти не вивчишся. Зараз такого немає — зараз набагато більше часу приділяєш собаці. Якщо взяти Олю, то коли вона бачить шлею, яку я на неї одягаю, одразу розуміє, що зараз ми будемо працювати. Ми привчали заходити у приміщення, щоб вона не боялася. Також вчимо собачок наших не реагувати на постріли, на звуки вибухів і так далі.
Роман та Оля. Суспільне Дніпро
"Собака — це не просто погавкати, а це такий же, скажімо, військовий, який виконує свої завдання"
Багато хто не розуміє, що собака — це не просто "погавкати", а це такий самий, скажімо так, військовий, який виконує свої завдання. І вона так само може в будь-який момент загинути. Вона теж віддає своє. У нас зараз такі реалії, де нам потрібно розуміти, що у нас кожна людина і кожна собака — на вагу золота.
"Вона до кінця думає, що вона шукає м'ячик"
Вона до кінця думає, що шукає м'ячик. Тобто вона не розуміє і ми не можемо сказати, що: "ти шукаєш тротил" чи "ти шукаєш патрони". Для неї — це все гра, тобто я тобі знайду те, що ти хочеш, але ти зі мною пограйся.
Роман та Оля. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
У що любить грати Оля
Любить бігати за білками, котів поганяти. Я ніколи не бачив, щоб вона пробувала гарчати чи гавкати на кота — просто хоче побігати, інстинкт такий.
Після завершення служби я планую її забрати додому, щоб вона вдома нарешті відпочила, щоб вона не думала, що їй треба буде вночі зірватися, їхати на якісь обшуки. Щоб спокійно жила, скажімо так, на пенсії.
Що радить кінолог
Якщо плануєте стати кінологом, то я б радив брати свою особисту собаку. Ти дуже звикаєш до собаки. Особисту собаку ти можеш забрати, державну тобі доведеться залишити. І ще з нею треба дуже-дуже багато працювати.
Робота з собакою – це також нелегко. Маєш сам себе якось вдосконалювати, і собаку цьому навчити. Тобто, багато хто думає: я прийшов, взяв собаку і пішов собі. Але ні — це велика праці і над собою, і з собакою.
