Будь-яка участь представників Німеччини або Європейського Союзу у можливих мирних переговорах між Україною та Росією має бути предметом рішення української влади.
На цьому наголосив речник з питань зовнішньої політики парламентської фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Юрґен Гардт в інтерв'ю Укрінформу.
"Я вважаю це пропагандою. Адже якби Путін, дійсно, мав серйозний інтерес до посередницького процесу, то його адресатом мав би бути Президент України, якому він і повинен був би зробити таку пропозицію. І вже тоді Президент Зеленський мав би прояснити Заходу, як він оцінює ту чи іншу пропозицію щодо посередництва", — прокоментував Гардт заяву Путіна щодо ексканцлера ФРН Герхарда Шредера як потенційного посередника від Європи.
За його словами, саме тому цю ініціативу Путіна не слід сприймати серйозно. Її ж головним адресатом, вочевидь, була внутрішньонімецька аудиторія, а мета — посилення позицій проросійських сил. "Це була димова завіса, яка, на мою думку, була спрямована насамперед на настрої в Німеччині і є частиною російської підтримки партії "Альтернатива для Німеччини", — заявив речник німецьких консерваторів.
Він також назвав "спекуляціями" припущення німецьких медіа щодо можливої ролі федерального президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра чи інших німецьких політиків як посередників. Як наголосив депутат Бундестагу, рішення щодо мирних переговорів має приймати керівництво України.
"Усе це — спекуляції медіа, які не відповідають жодним реальним міркуванням у німецькій політиці. Я залишаюся при своїй позиції: демократично обраний Президент України Зеленський і українська Рада мають вирішувати, коли і за яких умов розпочинати мирні переговори", — наголосив політик.
Водночас він зазначив, що у разі відповідного запиту з боку Києва Німеччина або ЄС могли б долучитися до переговорного процесу. Але головне — ініціатива та прохання має бути з українського боку.
"Якщо буде висловлене побажання, щоб за столом переговорів був також німецький представник або представник Європейського Союзу — що я б вітав, — тоді спочатку конфіденційно обговорюватиметься, хто це міг би бути. Після цього Президент Зеленський від імені українського народу мав би сформулювати відповідне побажання, на яке Німеччина або Європейський Союз, ймовірно, погодяться. Саме така послідовність — а не навпаки", — заявив Гардт.
Він також рішуче відкинув сценарії, за яких Берлін міг би чинити тиск на Київ задля примусу до миру, нагадавши, що Німеччина є найбільшим двостороннім донором України, чия допомога становить близько 12,5 млрд євро, не враховуючи підтримку загальноєвропейського плану на 90 млрд євро.
Більш детально читайте незабаром в інтерв'ю з Юрґеном Гардтом на сайті Укрінформу.
Як повідомляв Укрінформ, раніше очільник Кремля Володимир Путін заявив, що бачить саме колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера найбільш відповідною фігурою для ролі посередника у можливому переговорному процесі за участю Євросоюзу щодо російсько-української війни.
Фото Укрінформу можна купити тут
