Військовослужбовець Нацгвардії України Андрій, Слов’янськ Донецька область. Фото: Суспільне Донбас
Уродженець Одещини нацгвардієць Андрій з позивним "Дунай" наразі боронить країну на Донбасі. Чоловік застав повномасштабне вторгнення у рейсі, добровольцем пішов у військкомат і з моряка став зв'язківцем. Суспільне Донбас розповідає історія бійця, який несе службу у Нацгвадії.
Андрій родом з Ізмаїлу. Моряк, розповів, що був у рейсі, коли почалось повномасштабне вторгнення, повернувся до України 5 квітня 2022 року. А 12 квітня вже був серед бійців Нацгвардії.
"Прийшов сам до військкомату. Моряки були не потрібні, поцікавились, що я ще вмію. Сказав, що зв'язок це моє хобі. Займаюсь радіоспортом, займався. Потрапив "у зв'язок", у Нацгвардію", — розказав нацгвардієць.
У січні Андрій потрапив на Донбас. Найбільше роботи має, за його словами, коли підрозділи заходять на передову та повертаються з неї.
"Моє завдання — забезпечити стабільний і якісний зв'язок між підрозділами при виконанні бойового завдання. Ми встановлюємо та демонтуємо наше обладнання. І якщо тебе помітили — починають стріляти. Хочеться якнайшвидше це встановити та сховатись. Але розумієш, якщо ти не встановиш якісно і правильно, то тобі доведеться повернутись і зробити це знов", — розповів гвардієць "Дунай".
Військовослужбовець Нацгвардії України Андрій. Фото з особистого архіву Андрія
Ще одне з його завдань — навчати бійців працювати з приладами зв'язку. І тут, додає Андрій, іноді треба докласти чималих зусиль. Бо боронять країну люди різні, а тонкощі використання техніки мають знати усі.
"Хтось технік, хтось поряд філолог, хтось лікар, який воює, бігає з автоматом. Іноді дуже важко пояснити людині, не так щоб він просто завчив дві функції. А так, щоб він ці дві функції згадав, коли поряд із ним розірвалася міна, його контузило, йому погано. Щоб він згадав, що він повинен робити, як він повинен робити, щоб вийти на зв'язок", — пояснив "Дунай".
Військовослужбовець Нацгвардії України Андрій. Фото з особистого архіву Андрія
У родині до його вибору захищати Батьківщину ставляться з розумінням. Воює його молодший брат, дружина — волонтерка: інструкторка з тактичної медицини.
"Ця фаза війни, будемо так казати, вона поміняла все. Я себе готую на кілька років вперед — служити, працювати. А не так щоб до зими чи до наступного літа повернутися додому".
Фото з особистого архіву Андрія
Про повернення додому, зізнається, все ж мріє. А також — до свого судна та екіпажу. І моря, в якому, за словами Андрія, "не буде ворожих кораблів".
