За інформацією: Суспільне Чернігів.
Бійці, з якими попрощалися на Чернігівщині 13 грудня 2025 року — Сергій Самоткан та Володимир Коваленко. Ніжинська міська рада / Людмила Коваленко
На Чернігівщині 13 грудня в останню путь провели двох захисників України: Сергія Самоткана та Володимира Коваленка.
Про це повідомили рідні бійців. Також інформацію надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Сергій Олександрович Самоткан народився 15 березня 1981 року в селі Черняхівка Ніжинського району.
Сергій Самоткан. Ніжинська міська рада
У 1998 році закінчив місцеву школу.
Після школи вступив до ПТУ №11 у Ніжині, де навчався до 1999 року за фахом "слюсар-електрик з ремонту електроустаткування".
У червні 1999 року почав строкову службу, проходив навчання у навчальному центрі в Десні, пізніше його перевели у підрозділ ракетних військ. Служив у місті Конотоп. У 2000 році чоловіка звільненили у запас.
З 2001 по 2019 роки працював у КО "Київзеленбуд", у КП "Утримання зелених насаджень" на посаді озеленювача.
У 2019 році повернувся до рідного села і працював сезонним робітником на сільськогосподарському підприємстві.
15 листопада 2024 року Сергія Олександровича мобілізували до лав ЗСУ.
Служив у 17-ій окремій важкій механізованій бригаді імені Костянтина Пестушка.
Воював на Сумському напрямку, брав участь в Курській операції.
"Він був старшим відділення, ворог почав штурмові дії і з ним втратили зв’язок 18 січня 2025 року. З того часу він вважався зниклим безвісти. У серпні, під час великого обміну тілами, ДНК збіглося і ми дізнались про загибель", — розповів брат Сергія Олександр.
У бійця залишилась дружина Валентина, син Роман, мати Ганна та брат Олександр.
"У вільний від роботи час любив ловити рибу, а найбільше ходити по гриби в ліси, знав всі ділянки, як виростають і в який період, був «асом» у цій справі. Спокійний, незадиракуватий, працелюбний був", — згадує брат Олександр.
Поховали захисника у його рідному селі.
Володимир Володимирович Коваленко народився 24 червня 1981 року в селі Стольне на Менщині.
Володимир Коваленко. Фото надала дружина бійця Людмила Коваленко
З 1987 по 1996 рік навчався у Стольненській середній школі. Після закінчення дев’ятирічки вступив до Київського геологорозвідувального технікуму за спеціальністю "бухгалтерський облік".
З 2001 року проходив строкову військову службу, служив на посаді старшого водія-майстра.
Після служби працював в компанії менеджером з реалізації побутової хімії, а пізніше перейшов на будівництво, де і працював до повномасштабного вторгнення 2022 року.
До лав Збройних сил пішов добровольцем у перші дні війни.
Зник безвісти 20 веренся 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Журавка, Покровського району на Донеччині.
Поховали бійця у Чернігові.
У нього залишилась дружина Людмила та син Дмитро, мати Людмила, сестра Світлана.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощались із шістьма захисниками України, які загинули на фронті
