На Чернігівщині попрощалися з Олександром Макаренком, Олександром Савчуком, Віталієм Саулком та Олександром Козянком

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Бійці, з якими попрощалися на Чернігівщині. Менська міська рада / Сухополов’янська громада / Коропська селищна рада / Носівська міська рада

На Чернігівщині 22 січня попрощалися із загиблими бійцями Олександром Макаренком, Олександром Савчуком і Віталієм Саулком та 21 січня провели в останню путь Олександра Козянка, який отримав важкі поранення у 2023 році.

Про це повідомляють у Носівській міській раді, Коропській селищній раді, Сухополов'янській громаді та Менській міській раді.

Олександр Макаренко народився 23 листопада 1991 року у Носівці. Навчався в Носівській школі №3, потім в Агротехнічному інституті міста Ніжин.

Олександр Макаренко. Носівська міська рада

За спеціальністю не працював, організував власний бізнес. Разом з дружиною Олею проживали в Києві. Грав на гітарі. Олександра мобілізували у березні 2024 року. "Будучи командиром групи зв’язку та кібербезпеки штабу батальйону безпілотних систем військової частини, він завжди беріг своїх побратимів. Того фатального дня він теж пішов сам. Назавжди", — пишуть у громаді.

Лейтенант Олександр Макаренко загинув 14 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.

Попрощалися та поховали Олександра Макаренка на кладовищі на вулиці Полівка у Носівці. У загиблого залишились дружина, батьки та сестра.

Олександр Савчук народився 24 грудня 2002 року. Проживав у Запоріжжі. Відучився, почав працювати на заводі.

Олександр Савчук. Коропська селищна рада

Захищати Україну від російського загарбника Олександр пішов добровольцем. Був снайпером-розвідником.

Його сім'я – переселенці з тимчасово окупованого Енергодара Запорізької області.

Батьки Олександра, а також його брат і сестра, проживають у Нехаївці Коропської громади на Чернігівщині з 2022 року.

13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання Олександр загинув. Попрощалися та поховали бійця у Нехаївці.

Віталій Саулко народився 6 червня 1987 року в місті Прилуки. Закінчив Прилуцьку школу №10. Потім навчався в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту за спеціальністю "Помічник машиніста тепловоза". Працював слюсарем у цеху експлуатації депо "Гребінка".

Віталій Саулко. Сухополов’янська громада

Останні роки проживав із сім’єю в селі Стрільники Лісовосорочинського старостинського округу Сухополов’янської громади.

Військовослужбовець Віталій Саулко з позивним "Піла" загинув 17 січня 2025 року під час виконання бойового завдання.

Попрощалися та поховали бійця на "Алеї Героїв" на міському цвинтарі Горова Білещина. У загиблого залишилися мати, батько, брат, цивільна дружина та донька.

Олександр Козянко народився 1 квітня 1972 року. Закінчив Величківську школу, Сосницьке ПТУ, працював трактористом.

Олександр Козянко. Менська міська рада

"Був справжнім майстром ремонту техніки та роботи на ній", — пишуть про Олександра у громаді.

У березні 2023 року його мобілізували до ЗСУ. Він служив у складі 11-го окремого мотопіхотного батальйону.

У жовтні 2023 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Олександр отримав важкі поранення. Лікувався в шпиталях. Після тривалого лікування помер вдома 19 січня 2025 року.

Попрощалися та поховали Олександра Козянка в рідному селі Величківка.

Читати ще

Читати ще

На Чернігівщині попрощалися з двома бійцями: Романом Юковим та Антоном Аніщенком, які загинули на фронті

Новости Украины