За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олександр Рослик, Вадим Свідерський та Андрій Гладкий. Суспільне Чернігів / Макіївська громада / Ніжинська міськрада
8 листопада на Чернігівщині попрощалися з трьома захисниками України: Олександром Росликом, Вадимом Свідерським та Андрієм Гладким.
Про це повідомляють у територіальних громадах та рідні бійців.
Андрій Гладкий. Ніжинська міськрада
Андрій Гладкий народився 13 грудня 1994 року в Ніжині. Навчався у школі №9, проходив строкову військову службу, навчався в Ніжинському педагогічному інституті. До лав ЗСУ пішов добровольцем у 2025 році.
З червня вважався зниклим безвісти. Рідні знали, що він загинув та за процедурою чекали результат ДНК-експертизи, бо тіло дуже обгоріло.
"Добрий, чуйний, всім допомагав, нічого поганого про нього не знаю, найкращий двоюрідний брат", — розповів у коментарі Суспільному про загиблого його двоюрідний брат Євгеній.
Попрощалися з бійцем у Ніжині.
Вадим Свідерський. Макіївська громада
Вадим Свідерський народився 23 серпня 1988 року.
Загинув боєць 2 листопада 2025 року.
Кортеж із тілом бійця їхав з Ніжина та проїжджав такі населені пункти: Талалаївка — Погребець — Лосинівка — Рівчак-Степанівка — Софіївка — Ганнівка — Макіївка, де й жив чоловік. Поховали його на місцевому кладовищі.
Олександр Рослик. Сімейний архів Олександра Рослика
Олександр Рослик народився 13 травня 1982 року у Чернігові. Навчався у школі №34. Потім закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління за спеціальністю "банківська справа". Працював у КП "Чернігівводоканал".
На початку повномасштабної війни, у лютому 2022 року, разом з батьком — Сергієм Росликом — добровільно долучився до оборони Чернігова.
"Так сталося, що 3 березня 2022 року батько загинув внаслідок російського авіаудару по 18-й школі. Тоді Олександр чудом залишився живим. Після цього він підписав контракт з ЗСУ", — згадує сестра Олександра Наталія.
Був командиром мінометної роти, воював у Соледарі на Донеччині. Має нагороди.
"Потім потрапив до лікарні з хворобами, набутими під час служби у війську. Через це влітку 2024 року його списали у запас", — розповідає сестра.
Вранці 7 листопада 2025 року Олександр помер. Попрощалися та поховали захисника у Чернігові, на кладовищі у Ялівщині, поряд з батьком. У нього залишилися мама, сестра і племінниця.
