За інформацією: Суспільне Чернігів.

Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Коропська селищна рада / Дмитрівська селищна рада / Прилуцька міська рада
На Чернігівщині 2 грудня попрощалися з трьома захисниками України: Олександром Двойносом, Олександром Степаненком та Романом Канигіним, які загинули на фронті.
Про це повідомляють у Коропській і Дмитрівській громадах та у Прилуцькій міській раді.
Олександр Дмитрович Двойнос народився 21 грудня 1970 року в селі Атюша на Коропщині. Закінчив школу, працював водієм у місцевому сільгосппідприємстві.

Олександр Двойнос. Коропська селищна рада
"Перед початком повномасштабного вторгнення чоловік поїхав за кордон, працював за фахом. Потім повернувся додому – захищати Україну", — пишуть у громаді.
Із 23 січня 2023 року Олександр Двойнос разом із побратимами тримав оборону на Харківщині й Донеччині, проходив через найгарячіші точки.
Воював у складі 15 прикордонного загону.
Загинув боєць 29 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині, у селищі Варачине Юнаківської громади.
"Олександр був доброю людиною, вірним другом, люблячим сім’янином, господарем із золотими руками. Він щиро любив свою родину, своє село, свою Україну — тому й позивний обрав символічний, рідний — «Атюша»", — пишуть у громаді.
Попрощалися та поховали Олександра Двойноса у рідному селі. У нього залишилися мама, дружина, дві доньки та дві сестри.
Олександр Віталійович Степаненко — 1989 року народження, проживав у селі Гайворон (нині Дмитрівської громади).

Олександр Степаненко. Дмитрівська селищна рада
У 2024 році Олександр став на захист рідної землі, служив у складі військової частини А 4007 на посаді стрільця-санітара механізованого батальйону.
Загинув боєць 23 червня 2024 року на Донецькому напрямку, внаслідок штурмових дій армії РФ.
Попрощалися та поховали Олександра Степаненка у селі Гайворон.
Роман Веннадійович Канигін народився 3 грудня 1983 року у Прилуках. Навчався в Прилуцькій школі №13.

Роман Канигін. Прилуцька міська рада
Потім хлопець вступив до Броварського поліцейського коледжу, а згодом до Національної академії внутрішніх справ у Києві, на заочне відділення. У цей час підписав контракт із Сумським прикордонним загоном та став воїном Державної прикордонної служби України.
"Побратими дали йому позивний «Юрист» за його справедливість, уважність до деталей і вміння завжди знайти правильне рішення. У прикордонних військах він служив до 2017 року", — пишуть у громаді.
З 2017 до 2022 року чоловік проживав у місті Конотоп, де займався підприємницькою діяльністю з виготовлення палетів для опалення.
"З початком повномасштабної війни Роман Канигін разом з місцевою партизанською групою допомагав у зборі інформації. Завдяки його сміливості, спостережливості та військовому досвіду він передавав Прилуцькому територіальному підрозділу дані про розташування та переміщення російської армії", — пишуть у громаді.
У грудні 2022 року чоловік добровольцем долучився до прикордонного загону "Сталевий кордон".
У січні 2023-го боєць розпочав службу у 15 прикордонному загоні в підрозділі 2-ї комендатури швидкого реагування.
"Підрозділ, у якому служив Роман, відправляли на найважчі та найгарячіші напрямки: Миколаїв, Запоріжжя, Харків, Куп’янськ. У вересні 2024 року їх відправили у Курську область. Під час служби боєць був двічі контужений. 23 лютого 2025 року він зазнав поранень голови та ніг. А вже 15 квітня майстер-сержант Канигін був на передовій позиції, але через тиждень з ним втратили зв'язок", — розповідають у громаді.
Як виявилось, загинув Роман Канигін 22 квітня 2025 року.
Попрощалися та поховали захисника у Прилуках. У нього залишились мама, батько, сестра, син та інші родичі.
Читати ще

Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з трьома загиблими військовими: Віктором Устименком, Андрієм Шилом і Сергієм Сатіним
