За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Галина Нечипор. Суспільне Тернопіль
"Зробили собі побудову штанів, також окремо знімання мірок на їх побудову, креслення — і дівчата вже зробили це на міліметрівці. Сьогодні вони вже вирізали на тканині. Найскладніше – це були кишеньки. Дівчата дуже переживали, щоб вирізати акуратно кутики, щоб рамочки самі були рівненькі".
На курси ходить Лідія Кочубей. Жінка переїхала до Бережан з Куп’янська Харківської області на початку повномасштабної війни.
Лідія Кочубей. Суспільне Тернопіль
"Все вдається. Вирішила приєднатися, бо я це люблю. Люблю вишивати і шити з дитинства. Я шукала такі курси й знайшла через знайомих, через інших переселенців. Починала з виточок, кишеньок. Кишенька, якщо не вдавалася, то я переробляла", — розповідає Лідія Кочубей.
Ще одна учениця "Школи-ательє" – бережанка Наталя Околович. Жінка розповідає, що перш за все вчиться шити для себе:
Наталя Околович. Суспільне Тернопіль
"А там побачимо, як життя складеться. Наша викладачка Галина Миронівна дуже гарно пояснює, вона дуже терпелива. Дає нам можливість і помилку зробити, й зрозуміти, чому ми її зробили. Я дуже рада, що потрапила на ці курси, бо мене тут багато чому навчили. Хоча я змалечку любила це, я багато чого робила неправильно".
Галина Нечипор розповідає, у школі спершу навчають азів крою та шиття — ручних і машинних швів.
Слухачки курсу крою і шиття у бережанській «Школі-ательє» Суспільне Тернопіль
Слухачки курсу крою і шиття у бережанській «Школі-ательє» Суспільне Тернопіль
Слухачки курсу крою і шиття у бережанській «Школі-ательє» Суспільне Тернопіль
Слухачки курсу крою і шиття у бережанській «Школі-ательє» Суспільне Тернопіль
Слухачки курсу крою і шиття у бережанській «Школі-ательє» Суспільне Тернопіль
"Тоді йдемо на пошиття кишеньок, виточок, щоб дівчата навчилися, як правильно працювати з маленькими елементами. Потім — знімання мірок, побудова спідниці. Всі види: пряма, спідничка-клинка, півкльош, сонцекльош. Ми креслимо у масштабі в зошиті 1 до 4, потім дівчата на міліметрівці роблять собі лекала 1 до 1, а тоді вже на тканині креслимо", — пояснює систему навчання майстриня.
Заняття в "Школі-ательє" відбуваються двічі на тиждень, каже керівник проєкту Денис Новіцький. Загалом курс триває чотири місяці:
Денис Новіцький. Суспільне Тернопіль
"Навчання професії "Швачка третього розряду для ВПО та інших незахищених верств населення" — це грантова програма в межах програми "Спроможні та сильні", яку втілює фонд "Східна Європа" за підтримки Швейцарії. На це виділили 492 тисячі гривень. Таке навчання дає можливість згодом заснувати власну справу і відкрити ФОП".
Проєкт реалізовує громадська організація "Креативний ХАБ Бережани", яка працює з ВПО, розповів голова правління організації Віктор Грубяк. За його словами, все почалося з того, що на початку повномасштабної війни перешивали гуманітарну допомогу. Згодом за грантові кошти закупили обладнання й відкрили "Школу-ательє". відтоді вж є чотири випуски програми — це близько ста людей. Серед них є успішні ФОПи з Харкова і Миколаєва, Херсонщини і Львівської області.
Віктор Грубяк. Суспільне Тернопіль
"Є цікавий приклад з Харкова. Жінці 72 роки, вона прийшла на курси, вчилася шити. Приїхав її зять, щоб забрати назад до Харкова, але вона сказала, що, поки не завершаться курси, нікуди не поїде. Повернувшись додому, зять купив їй швейну машинку й вона шиє. Каже: "Раніше я сиділа коло вікна й дивилася, як люди йдуть в метро і з метро, й чекала, коли мої приїдуть до мене в гості. Зараз я не встигаю дивитися у вікно, тому що я зірка на районі — комусь щось шити-перешити", — розказав голова правління організації.
За словами Віктора Грубяка, на курсах навчають людей із п'яти громад Тернопільщини, з ними підписали меморандуми про співпрацю.
