За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Ліпнина на склепінні над вівтарною частиною храму. Суспільне Тернопіль
Реставратор показує вівтар храму Пресвятої Трійці в Бережанах. Саме тут під час робіт знайшли живопис початку XX століття. Каже, коли зняли шари фарби, побачили фрески з зображеннями чотирьох ангелів, а також різноманітні орнаменти. Розписи виконані в стилі сецесії з вкрапленнями неовізантизму. Ангели добре збереглися, каже Олексій Черендіченко, вїх можна реставрувати.
"На наше припущення: ці орнаменти і ці ангели були доповнені вітражами у свій час. Очевидно, що під час Першої світової війни вони були втрачені. Але орнаменти, розташування і ці всі композиції, — все говорить про те, що сюжетні і фігуративні композиції були у вітражах, а розписи були доповненням. Це був синтез мистецтв — орнаменти, поєднання різних матеріалів, — такий гарний комплекс", — пояснює реставратор.
Столітні розписи в храмі Пресвятої Трійці. Суспільне Тернопіль
Після очищення від тиньку стінописи покривають спеціальною сумішшю:
"Це целюлозний компрес, завдяки йому виводять солі зі штукатурки. Цей технічний процес вже завершений, тож після нього можна очищати і укріплювати саму фарбу розписів. Вона трішечки набере тону та кольору, трошки активізується".
На стінах храму є місця, де орнаменти ледь видно, тому реставрації вони не підлягають.
"Оскільки стіна сильно знищена — багато слідів ремонтів, затікань. Тут має бути реконструкція", — розповів Олексій Чередніченко.
Про авторів стінописів наразі лише здогадуються, розповів реставратор, тож інформацію шукатимуть в архівах:
"Плеяда художників на початку XX століття, які активно працювали в напрямку сакрального мистецтва, розвивали такий український, національний дух іконопису. Таких художників дуже часто спонсорував і підтримував Андрей Шептицький. Щоб вони отримували освіту за кордоном: у Празі, Відні, Кракові. Серед найвідоміших – Модест Сосенко, його учень Юліан Буцманюк, але не тільки. Цей період історії не дуже ретельно досліджений, ми не знаємо всіх імен художників, але відомо, що багато храмів розписано, що над цим працювали цілі гурти".
Реставрація розписів у храмі Пресвятої Трійці в Бережанах Суспільне Тернопіль
Реставрація розписів у храмі Пресвятої Трійці в Бережанах Суспільне Тернопіль
Реставрація розписів у храмі Пресвятої Трійці в Бережанах Суспільне Тернопіль
Реставрація розписів у храмі Пресвятої Трійці в Бережанах Суспільне Тернопіль
У церкві очищають і гіпсову ліпнину. За словами Олексія Чередніченка, її автор відомий — це чеський майстер Оліва.
"Дуже цікавими є чотири фігури ангелів у нижній частині купола. Ми думали, що вони зі старої церкви й дерев’яні. Бо за пластикою та стилістикою вони схожі на школу Пінзеля. Початок 1800-тих років, за пластикоюю — таке рококо. А потім виявилося, що вони з гіпсу чи з цементу. Виявляється, це зробили копії на початку ХХ століття, відливку від тих старих скульптур, не знаю, де вони зберігаються та чому вони так зробили. Але для нас це було здивуванням", — розповів головнйи реставратор храму.
З гіпсовими елементами працює реставратор Захар Дябло:
"Зараз ми дочищаємо гіпсові елементи від залишків олійної фарби. Бачите, тут є така бронзівка як позолота, воно все було покрите олійною фарбою сірою, ми її розчинили розчином, а тепер зчищаємо механічним способом".
Олексій Чередніченко. Суспільне Тернопіль
Реставратори розчищають стінописи, укріплюють їх і консервують, розказав Олексій Чередніченко.
"Ми будемо ставити на тріщинки маяки і на цей рік ця робота буде зупинена, для того, щоб пройшов річний цикл усіх кліматичних змін у храмі й ми побачили, наскільки рухомі тріщини, а які з них нерухомі. Щоб ми знали, в який спосіб їх укріпляти або ремонтувати", — пояснив майстер.
Через рік, каже Олексій Чередніченко, будуть реставрувати розписи. За його словами, це довгий та кропіткий процес:
"Де осипана фарба або де фарба була зчищена, і всі ці білі місця, або де відсутня фарба, є спеціальна реставраційна точкова техніка, треба буде затоновувати. Де реставратор дотоновує, воно має бути видно. Зздалеку воно має бути однакове, а зблизька має бути видно, де рука реставратора, а де оригінальний розпис. Бо завдання реставратора – залишити максимально оригінально, без втручань, те, що ми знайшли".
Розписи, які знайшли під час реставрації в бережанському храмі Суспільне Тернопіль
Розписи, які знайшли під час реставрації в бережанському храмі Суспільне Тернопіль
У бережанському храмі Пресвятої Трійці реставратори почали працювати три роки тому. Священник парафії запросив Олексія Чередніченка з колегами для дослідження та пошуку старих розписів. Починали з центральної частини церкви, а згодом поставили риштування і почали працювати в куполі. Олексій показує старовинну ікону, яку віднайшли під час робіт.
"Ми досліджували склепіння храму. Під до цього дахом зберігали старі речі. І в кутку лежала така частина, фрагмент іконостасу або бічного престолу. Можливо, це не з цієї церкви. Можливо, за радянських часів її перенесли з каплиці на цвинтарі чи з іншого місця, склали, щоб врятувати. Вона якийсь час замокала. Не знаю, скільки вона пролежала під пилюкою. 50 років чи, може, більше. Не було зрозуміло, чи це просто дошка чи ікона. Але ми зчистили бруд, його було десь 2 см, виявилося, що є холст. Це святий Йосип, тут ноги, голова, два ангели, Ісус на руках, лілії. Така прекрасна ікона. Це десь 1930-ті роки за стилістичними ознаками", — розповів історію знахідки реставратор.
Олексій Чередніченко показує ікону, яку знайшли у храмі. Суспільне Тернопіль
За попередні роки майстри знайшли чимало цікавих елементів:
"Видно, що це високі мистецькі роботи. Тут, у центральній частині купола, на цьому ярусі зображений Христос Пантократор і три апостоли, а у верхній частині купола – апостоли. І щоразу є число 12, 12 апостолів і Христос. Така досить нетрадиційна композиція, але досить цікава, рясно оздоблена орнаментами. Довкола медальйонів орнаменти східного стилю".
Церкву Пресвятої Трійці почали будувати після того, як попередній храм зруйнувався, розповів заступник завідувача відділу державного історико-архітектурного заповідника в Бережанах Ігор Мельник.
"Громада вирішила побудувати нову церкву в кращому місці, не такому загрозливому для повеней з Райського потоку, який був повноводним. Мова йшла про 1748 рік, власником міста був князь Густав Олександр Чорторийський і до 1760-х років ця первинна церква постала. За одними даними, в 1768 році завершили будівництво, хоча є візитаційні акти 1760-х, де вже в описах вона відзначалася як діюча з наявністю реліквій, які досі є тут. Церква була меншою, ніж зараз", — розказав Ігор Мельник.
За його словами, в 1890-х роках тодішній парох Теодор Кордуба побачив, що церква вже замаленька для парафії:
"І почалася перебудова. Вона тривала десятиліття – з 1893 до 1903 року. Саме в цей період вона була розширена, видовжена, були побудовані дві передні бані, зроблені заготовки під формування скульптур, виникла центральна баня, бо до того була невелика сигнатурка. І зрештою до 1903 року ці ремонтні роботи були завершені".
Під час Першої світової війни, каже Ігор Мельник, у купол церкви прилетів снаряд, однак він не розірвався. Також завдяки пароху вдалося зберегти цінні речі, адже він сховав їх від російських окупантів. Коли були нанесені розписи, над якими працюють реставратори, а також, чому сталося так, що згодом їх замалювали олійними фарбами – невідомо.
"Швидше за все час нанесення фресок – це міг бути час завершення будівництва церкви, перебудови Теодором Кордубою, про яку я казав. Якщо завершилося в 1903 – то треба шукати з початку ХХ століття. Можливо, можна було б натрапити на якісь сліди в матеріалах візитації новоінтронізованим митрополитом Андреєм Шептицьким бережанської парафії в 1901 році, це було в травні. Загалом він був тут три рази, але вперше в 1901 році", — каже Ігор Мельник.
