За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Андрій Старух розповів, що переробка пластикових пляшок — це частина екологічної ініціативи у громаді. Суспільне Тернопіль
Михайло Кріль працює завгоспом в одному з навчальних закладів, що бере участь у програмі. Чоловік переробляє пластикові пляшки на крихту на спеціальному апараті.
"Вмикаємо апарат в розетку, беремо пляшки, зрізаємо з них етикетки, бо вони — інший вид пластику, а треба, щоб був чистий. Вмикаємо машину і закидаємо прямо в горловину", — описує процес переробки пляшок на стружку Михайло Кріль.
Михайло Кріль переробляє пластикові пляшки у стружку. Суспільне Тернопіль
За словами директорки школи Оксани Дзяйло, сортувати сміття вони почали два роки тому
"Ми сортували окремо папір, окремо такі відходи, що перегнивають, і окремо пластик. Пластик здавали комунальникам, папір – на макулатуру. І отримані кошти мали на якісь шкільні потреби".
Оксана Дзяйло розповідає, що сортувати сміття у їхній школі почали два роки тому. Суспільне Тернопіль
Однак під час повномасштабного вторгнення виникла потреба в протезах, і школярі проявили ініціативу, — збирати кришки для протезування.
"Ми підтримали дітей, зробили рекламки по місту. Ці кришечки діти збирали і заносили до наших місцевих волонтерів, які передавали їх на протезування", – розповіла Оксана Дзяйло.
Опісля міський голова Монастириськ звернувся до школи з пропозицією збирати пластик, щоб переробляти його для виготовлення 3D-нитки. Однак виникла проблема, де його зберігати. Тож придумали перемелювати його на стружку, розказала директорка школи:
"Корки, які ми збираємо, сортують по кольорах. Їх також будуть переробляти за потребами".
Школярі збирають кришечки, а тоді сортують їх за кольорами. Суспільне Тернопіль
За словами керівника благодійного фонду "3D фронт" Сергія Савки, зібраний пластик переробляють на місцевому міні-підприємстві, яке організували волонтери фонду. На принтері йде пробний друк декількох видів деталей одночасно, в тому числі сувенірів для дітей, але один із них має окреме призначення — це ортез на зап’ястя.
"Зараз через події в Україні у нас велика потреба саме в захисті кінцівок і в протезуванні. На один такий ортез йде до 50-ти грамів пластику. За собівартістю це буде гривень 20. Такий же заводського виробництва для зап’ястя коштуватиме близько 300 гривень", – пояснює Сергій Савка.
Керівник благодійного фонду каже в них — один із найкращих принтерів, які взагалі є на ринку. На ньому вони також друкують спеціальний пристрій для науковців – своєрідну лінзу, яку використають у дослідженнях. А ще спеціальні лінійки для проведення паралельних прямих.
Крім ортезів із переробленого пластику виготовляють сувеніри і канцелярське приладдя. Суспільне Тернопіль
"Цей виріб називається "лінза Люнеберга", це спеціальна куля з пластику. Вона також з ряду інженерних замовлень для дослідів і для іншого використання. Її основне завдання — це збільшення відбиття випромінювання і розсіювання, яке йде від різних ехолокаційних станцій і систем, які виявляють повітряні цілі, тобто від систем ПВО", — пояснив Сергій Савка.
Крім цього на підприємстві друкують також і сувеніри для тих, хто старанно збирає пластик і має найкращі результати. Наприклад, це фігурка одного з героїв "Зоряних війн" — Йоду. А ще тризуби для брелків, горщечки та канцелярське приладдя.
