За інформацією: Суспільне Вінниця.
Автопробіг на честь полеглого Сергія Кузьменка. Суспільне Вінниця
Дружина бійця Ганна Кузьменко розповіла Суспільному, що Сергій пішов захищати Україну у серпні 2022 року. Був водієм командира управління батальйону та зв’язківцем. Забезпечував зв’язок на Луганському, Донецькому, Запорізькому напрямках.
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, він був за кордоном. Спочатку пішов у місцеву тероборону. Волонтерив, допомагав ЗСУ, а в серпні 2022 року став вже на захист нашої держави — в складі 81 аеромобільної Слобожанської бригади. Проходив навчання в Британії".
Автопробіг на честь полеглого Сергія Кузьменка. Суспільне Вінниця
Ганна розповіла, що востаннє спілкувалася з чоловіком 5 вересня 2024 — у день його загибелі.
"Остання розмова в нас була 5 вересня по відеодзвінку. Він подзвонив до мене о 5 годині вечора. Ми з ним говорили. Кажу: "Малий в садочок пішов". Він дуже тішився. І сказав мені, що йде робити зв’язок. Питаю: "Коли ти приїдеш?". "Я не знаю". О 6:20 вечора він мене ще набрав і сказав: "Все, я поїхав, бо мені вже на 7 треба бути там". Ну добре".
Меморіальна дошка на честь полеглого Сергія Кузьменка. Суспільне Вінниця
До 23 години дружина чекала від чоловіка смс-повідомлення. Його не було.
"Субота, 10 ранку. Я дзвоню, кажу: "Я дружина військовослужбовця Кузьменка Сергія". "Так, добрий день, Аню". Питаю, де мій чоловік. "Сергія немає…". Я кажу: "Де немає?". Він каже: "Його взагалі немає…". Кажу: "Ви щось плутаєте. Такого бути не може!". Бо в мене чоловік постійно казав: "Аню, не хвилюйся, я в тебе живучий, мені баба наворожила 10 дітей, ми будемо жити довго і щасливо". А він каже: "Ні, його взагалі немає, його тіло лежить в Дніпрі в рефрижераторі", — розповіла дружина.
Меморіальні дошки на стіні ліцею. Суспільне Вінниця
Сергій Кузьменко загинув 5 вересня 2024 у Білогорівці на Луганщині внаслідок російської дронової атаки. У нього залишилися чотирирічний син, дружина, батьки та брат.
Вранці 5 вересня 2025 поблизу села Дорожнього зібралися рідні та друзі полеглого військовослужбовця Сергія Кузьменка, аби автопробігом вшанувати його пам'ять. Люди клеїли на автівки світлини героя та прапори. Звідси й стартував автопробіг через Калинівку та Дружелюбівку — до рідного села захисника Котюжинців.
Люди прийшли вшанувати пам’ять полеглого бійця. Суспільне Вінниця
Олег Кузьменко розповів нам, що втрата брата — дуже болюча.
"Він дуже був прекрасною людиною, хорошим братом. Вірним. Він завжди мені допомагав. Він мені, а я йому. Дитинство в нас було скромне, але водночас веселе. Словами я цього не передам, але дуже боляче", — розповів Олег Кузьменко.
Діти та вчителі на подвір’ї ліцею. Суспільне Вінниця
У селі Дружелюбівці на фасаді місцевого ліцею, де в старших класах навчався захисник, на його честь встановлено меморіальну дошку. Сюди учасник автопробігу принесли квіти.
"Сергій був дуже веселою, жвавою, життєлюбною дитиною. Якщо подивитися на табличку, то він і зараз посміхається до нас і дає троянду. Такий він був по житті, величезний життєлюб. Веселий, надійний, щасливий. Дуже любив спорт, дуже товариський був", — розповіла директора Дружелюбівського ліцею Галина Ярова.
Алея пам’яті. Суспільне Вінниця
У рідному селі Сергія — Котюжинцях — автоколона зупинилася біля Алеї пам’яті полеглих захисників, аби вшанувати бійця. Місцевий цвинтар, де поховали 26 річного оборонця, став кінцевим пунктом автопробігу.
"Нас не роз’єднували на двоюрідних, ми як рідні, бо ми виросли на одному подвір’ї. Всі бійки, веселощі, святкування — все проходило завжди разом. Він був дуже доброю людиною, я йому навіть казала, що ти занадто добра людина для цього світу. Він коли приїздив з гарячих точок війни, то замість того, щоб побути з ріднею, йому потрібно було всім допомогти. Там подзвонили друзі — "Я не можу відмовити", — сказала сестра захисника Альона Поліщук.
Дружина з сином та мати Сергія Кузьменка на кладовищі. Суспільне Вінниця
Дружина захисника Ганна разом із сином Даміром та батьками поставили квіти на могилу Сергія Кузьменка.
