За інформацією: Суспільне Вінниця.
Священник освячує меморіальні дошки на стіні ліцею у селі Черепашинці на Вінниччині. Суспільне Вінниця
Дошки встановили коштом місцевого фермерського господарства.
"Дошки оплатив Герой України Іван Арсентійович Боримський, щоб учні пам’ятали, завдяки кому вони мають змогу ходити до школи. Загиблі — приклад, як любити і захищати Батьківщину", — сказала директорка Черепашинецького ліцею Ольга Тітечко.
Драчук Віталій Миколайович (18.11.86 — 23.08.23)
Віталій Драчук. Фото з відкритих джерел
Віталій Драчук на псевдо "Матрос" був мешканцем села Загребельня Корделівського старостинського округу. Україну пішов захищати з початку повномасштабного вторгнення. Служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка — 2 відділення кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону.
"На Херсонському, Миколаївському Донецькому напрямку був. Донецький був останній. Він завжди казав, що це дорога в один кінець", — сказав син захисника Вадим Драчук.
Меморіальна дошка Віталію Драчуку. Суспільне Вінниця
За його словами, батько загинув поблизу села Невельське Покровського району, 23 серпня 2023 року, виконуючи чергове бойове завдання.
"Не віриться, що минуло стільки часу. Здається, що це було лише вчора. Ця втрата дуже важка", — сказала дружина оборонця Наталія Драчук.
Лиман Микола Сергійович (21.08.91 — 02.04.23)
Микола Лиман. Калинівська міськрада
Микола Лиман народився 21 серпня 1991 року у Черепашинцях. Після закінчення школи навчався на маляра-штукатура у Вінниці, працював різноробочим. У 2014 році його мобілізували до війська.
Захисник пройшов Дебальцівський котел 2015-го, через поранення був списаний зі служби, але коли розпочалось повномасштабне вторгнення РФ — пішов добровольцем.
Меморіальна дошка Миколі Лиману. Суспільне Вінниця
Разом із побратимами брав участь у звільненні Херсона, боронив Бахмут. Захисник помер у віці 31 рік від важкої хвороби. У нього залишилися мама, тато, брат, сестра та племінники.
Гилко Руслан Борисович (29.04.76 — 15.08.23)
Руслан Гилко. Facebook
15 серпня 2023 року у бою поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області поліг Руслан Гилко. До повномасштабного вторгнення він працював будівельником. Попри стан здоров'я, пішов захищати Україну, служив військовослужбовцем 22-ї окремої механізованої бригади.
Меморіальна дошка Руслану Гилко. Суспільне Вінниця
У захисника залишилися дружина, донька та син.
"Отримав медаль "За відвагу", другу посмертно. Дуже хороший чоловік, батько, брат, дідусь. Онуки його обожнювали. Подяка, що пам’ятають наших хлопців і підтримують сім’ї загиблих, це дуже важливо, допомагає розділити біль", — сказала дружина загиблого оборонця Наталя Гилко.
Іщук Леонід Васильович (18.06.75 — 30.04.24)
Леонід Іщук. Калинівська міськрада
Леонід Іщук народився 18 червня 1975 року у селі Черепашинці. Після закінчення школи навчався у Вінницькому політехнічному технікумі. У 2014 році став на захист України, був учасником Антитерористичної операції у 2014-2015 роках. Коли РФ розпочала повномасштабну війну, знову став на захист Вітчизни.
Меморіальна дошка Леоніду Іщуку. Суспільне Вінниця
Захисник був неодноразово поранений та контужений, воював під Миколаєвом, на Херсонському та Донецькому напрямках. Як стрілець-санітар, врятував не одне життя. У нього залишилися батьки, дружина, діти, онуки, брат.
Лавренишин Віталій Олександрович (29.11.89 — 14.10.24)
Віталій Лавренишин. facebook
Лавренишина Віталія до війська мобілізували у липні 2024 року. Рідні втратили із ним зв'язок у вересні 2024 року. Згодом стало відомо, що він загинув 10 жовтня 2024 року.
"26 серпня потрапив на фронт, а 14 жовтня загинув… У першому бою…", — сказала мама оборонця Галина Лавренишина.
Меморіальна дошка Віталію Лавренишину. Суспільне Вінниця
