За інформацією: Суспільне Вінниця.
Бойовий медик бригади “Червона калина” Юрій на псевдо «Док». Суспільне Вінниця
За словами Юрія, на полі бою медик має дбати не лише про порятунок побратимів, а й про власну безпеку.
Найважче — це дістатись до пораненого і забрати його звідти. Йдеш і розумієш, що і ти можеш бути пораненим.
Найбільше поранень, з якими Юрій стикався на фронті – осколкові. Він розповідає, що такі травми небезпечні, адже попри невелику кровотечу можуть мати серйозні наслідки.
Зараз дуже багато ВОГових осколків: поранення рук, ніг, відірвані кінцівки. Якби не броня, то не знаю, як вижити. Я сидів на "еваку", чекав хлопців. Вони казали, що були легко поранені. Йшли до нас дві години. Після огляду визначили, що вони важкі. Зайшли осколки в лікоть, роздробили кістку. Крім того, в боку два осколки. Масивної кровотечі не було, але реально він був важкий. В нього набряк руки пішов, довелось знімати турнікет.
Бойовий медик бригади “Червона калина” Юрій на псевдо «Док». Суспільне Вінниця
За понад два роки "Док" воював на різних напрямках. Каже, що найважче було на Запоріжжі. У жовтні 23-го неподалік села Вербове отримав поранення, після якого відновлюється й досі.
Вийшли вночі по поранених. По накатаній дорозі йшов, де вже разів сто ходив туди-назад, ще й був провідником, бо тільки я знав, куди йти. Став попереду, хлопці далі не пішли. Відірвало три пальці і нерва лівої стопи. Там латеральний нерв є, який відповідає за стопу, щоб вона функціонувала.
Медикам вдалось врятувати частину стопи. Попри невтішні прогнози лікарів, Юрій нині ходить та хоче повернутись на фронт.
"Реабілітації в Україні суперова. Дуже багато реабілітологів в країні і вони дуже розвинуті. Я не знав, що так швидко прийду до тями й буду рухатись. Мені одразу взагалі сказали, що можливо не буду ходити. Вони собі так думають. В мене бажання повернутись назад. Хочу повернутись туди, бо там всі побратими.
