За інформацією: Суспільне Чернігів.
На зображенні показана Верховна рада України, карта Чернігівщини, логотипи НАБУ, САП та піднята рука, що означає голосування. Колаж Суспільне Чернігів
Всі вісім обранців, які представляють Чернігівщину у Верховній раді, підтримали 22 липня закон щодо розширення повноважень Офісу генпрокурора у справах НАБУ та САП. Сам закон, який обмежує повноваження цих структур, президент України Володимир Зеленський підписав о 23:40 того ж дня. Такий турборежим, як сказав директор Інституту світової політики Євген Магда, востаннє був у 2019 році.
Експерти вважають, що закон завдав критичного удару по процесу європейської інтеграції України. А самі нардепи говорять про те, що "робота САП і НАБУ схожа на бізнес", а "Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) давно себе вичерпали".
Про коментарі нардепів, які є фігурантами розслідувань НАБУ і САП та проголосували "за" цей закон, думки експертів, які пояснюють, чи був у цих депутатів конфлікт інтересів під час голосування, ймовірний вплив цього закону на Україну в майбутньому та про причини підтримки закону одразу 263 депутатами — читайте далі.
"Робота САП і НАБУ схожа на бізнес"
Нардеп з фракції "Слуга народу" Олег Семінський у коментарі Суспільному зазначив, що НАБУ і САП себе вичерпали, як антикорупційні органи, та пов'язує це з відсутністю фінансування від американців.
"За неофіційною інформацією, свого часу уряд США влив один мільярд доларів в структури НАБУ і спеціалізованих судів. Але віддача була лише 100 мільйонів доларів. Чи не вистачає в Україні органів, які борються з корупцією? Мені здається достатньо. І чим відрізняється корупційний злочин, наприклад, від вбивства? Нічим не відрізняється. Я вважаю, що нашій державі треба змінювати філософію та підходи. Звичайно, що за два дні це не зробиш і не викоріниш корупцію. Це робота для поколінь та наших основних антикорупційних інституцій".
Семінський каже, що також він спостерігає, як між правоохоронними органами відбуваються конфлікти.
"Я вже бачу конкретне протистояння, і я знаю точно, що працівники НАБУ і структура САП, а також структура спеціалізованих антикорупційних судів вже трошки знахабніли. Зарплата рядового працівника НАБУ — від 100 тисяч гривень. Середня зарплата у системі прокуратури коливається в межах 15-17 тисяч гривень. І тому система прокуратури відчуває кадровий дефіцит".
Як ідеться у штатному розписі НАБУ за 2025 рік, посадовий оклад детектива — 69 038 гривень. Водночас посадовий оклад прокурора окружної прокуратури сягає 15 прожиткових мінімумів — 45 420 гривень, про що йдеться в Законі України "Про прокуратуру".
На думку нардепа, в Україні Офіс Генпрокурора є найвищим органом нагляду, тому логічно, що після підписання президентом закону, вся повнота функцій нагляду повертається до нього.
"Я точно знаю, що робота САП і НАБУ – це просто виписати максимальну заставу. Звичайно, що підозрювані фігуранти платять, тому це схоже на бізнес. Допомога наших стратегічних партнерів закінчується. Такі проєкти, як USAID, згорнуті, фінансова підтримка НАБУ теж закінчилась. Тому це природний процес, як розпочалося, так і завершується".
Нардеп з фракції «Слуга народу» Олег Семінський. ФОТО: Фейсбук-сторінка Олега Семінського
Анатолій Гунько з депутатської групи "Відновлення України" у коментарі Суспільному зазначив, що вважає закон щодо НАБУ і САП повернув українське законодавство до норм Конституції. Водночас депутат від фракції "Слуга народу" Сергій Гривко вважає, що підписаний президентом закон має пришвидшити процес розслідування корупційних справ, а нові повноваження Офіса Генпрокурора стануть системою противаг у силовому секторі.
Депутат від фракції «Слуга народу» Сергій Гривко. Суспільне Чернігів
А на запитання, чи відкликав би Гривко свій голос, через те, що закон набув суспільного резонансу і люди у різних містах України почали виходити на мітинг, відповів:
"Вже проголосував, сенсу відкликати немає. Воно нічого не дасть. Він вже врахований. Це минуле. Якщо будуть якісь нові зміни, відповідно, я буду голосувати за конструктивні рішення".
Конфлікту інтересів під час голосування не вбачають
Так само свій голос не відкликав би й Олег Семінський. Він стверджує, що голосував "за" не через те, що проти нього відкрито кримінальне провадження детективами НАБУ. Також зазначив, що конфлікту інтересів він у такому голосуванні не вбачає.
"Мене перевіряв спеціальний орган запобігання корупції, я мав три повних перевірки. І після цього вноситься в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань, — ред.) провадження про незаконне збагачення. Я просто розцінюю це як рух на пустому місці й багато галасу. Я чекаю на детективів, будь ласка, я ж заявив, що відкритий до слідства і дам пояснення, я покажу всі свої доходи. Я свого часу очолював найбільшу приватну газову компанію ("Нафтогазвидобування", — ред.), то в мене з доходами все ок. Будь ласка, перевіряйте".
Про відсутність конфлікту інтересів під час голосування сказав і Анатолій Гунько.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд визнав його винним у хабарництві. Рішення ухвалили 25 березня 2025 року. Суд першої інстанції визнав нардепа за 208-м округом винним в отриманні хабаря у 85 тисяч доларів. Гуньку присудили сім років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлення права обіймати державні посади протягом трьох років. Він з вироком не погодився і подав апеляцію.
На думку Гунька, протести 22 липня зібрали замало людей, аби він, як депутат, міг брати до уваги їхні тези.
"От дивіться, у нас громадські активісти вважають, що вони голос народу. Скільки вийшло активістів на мітинг, який там вони придумали? 100 людей? А де суспільство? Коли була воля народу, це був Майдан. То чому держава, і я, як депутат, маю керуватися бажанням 100 людей?", — вважає Гунько.
Нагадаємо, що ввечері 22 липня тисячі людей зібралися на акції протесту проти законопроєкту щодо НАБУ і САП у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі. 23 липня до акцій протесту долучилась й низка інших міст України, зокрема й Чернігів.
Суспільне намагалося отримати коментар всіх народних депутатів, які представляють Чернігівську область у парламенті, проте вони не відповідали на дзвінки. Водночас Валерій Зуб зі "Слуги народу" відмовився коментувати своє голосування за законопроєкт.
"Після завершення повноважень Зеленського — суд"
Аби розібратися, що відбулося у парламенті, та, чому так швидко депутати проголосували, а Зеленський підписав закон №4555-IX того ж дня, ми поговорили з декількома експертами. Один з них — директор Інституту світової політики Євген Магда, який у коментарі Суспільному сказав:
"Те, що вчора (22 липня, — ред.) відбулося менш ніж за добу — має достатньо дивний вигляд. Востаннє такий антикорупційний турборежим був у 2019 році. Але в цьому випадку такі речі очевидно ставлять під сумнів доцільність таких рішень".
Директор Інституту світової політики Євген Магда. Facebook/Євген Магда"Ви уявляєте собі, що Зеленський відкличе свій підпис? У мене, як у людини, яка спостерігає за його президентством вже шість років, таких ілюзій немає. Я думаю, що він не для цього ініціював, щоб швидко відкликати свій підпис. Мені здається, що це прагнення законсервувати свою владу максимально. І зробити все для того, щоб за будь-якого сценарію, залишитися при владі. Але це означає, що люди, які сьогодні перебувають при владі, вони просто не розуміють власних співгромадян".
Європейський Союз був за крок від відкриття першого переговорного кластера з Україною, попри блокування з боку Угорщини. Це засідання мало відбутися 18 липня, але воно так і не відбулося, про це повідомляла Європейська правда.
Тепер, вважає Євген Магда, шанси для відновлення переговорів з європейцями малі.
"Щонайменше в кластері правосуддя, я думаю, нічого не буде. Але про вступ до Європейського Союзу чи до НАТО ілюзії тут треба залишити. На жаль, російські агенти є дуже в багатьох державних структурах. Вони в багатьох місцях проявилися. Наприклад, в понеділок ми говоримо про те, що депутат від ОПЗЖ фактично є резидентом російської розвідки й він отримує підозру. А потім у вівторок, відповідно, демонтуємо повноваження НАБУ. Мені здається, це трохи нелогічним, непослідовним, я б сказав. У нас вже був один послідовний, а зараз — непослідовний. Після завершення повноважень президента Зеленського — все призведе до суду. Але зараз він думає, що це продовжить його повноваження на певний термін".
Як пов'язують зняття депутатської недоторканості та голосування за закон щодо НАБУ і САП
Більшість із 263-х нардепів, які 22 липня проголосували "за", мали протягом цього скликання підозри від різних правоохоронних органів, сказав у коментарі Суспільному головний редактор "Руху ЧЕСНО" Олександр Саліженко.
"Це і Людмила Марченко від «Слуги народу» та інші нардепи, в тому числі Анатолій Гунько та Олег Семінський. І їхня публічна комунікація, пояснення, звичайно, зводиться до якихось зовсім другорядних аргументів. Але ми можемо припускати, що це відповідь політиків правоохоронним органам, зокрема — НАБУ. Тому що, коли ми говоримо про народних депутатів, які отримали підозри, які стосуються корупційної діяльності, це якраз підзвітність НАБУ".
Показовим моментом під час голосування за законопроєкт, окремі пункти якого ліквідовують незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП, був виступу Юлії Тимошенко (голова фракції "Батьківщина", — ред.), вважає Саліженко.
"Більшість нардепів, які підтримали, вони їй аплодували, стоячи, кричали браво тощо. Вони якраз чекали на таку нагоду, аби якимось чином відповісти правоохоронним органам. Тому що, коли ми спілкувалися не публічно з нардепами різних фракцій, вони заявляли: якби знали у 2019-му про те, що голосування за зняття недоторканостіУ 2019 році було ухвалено закон про скасування депутатської недоторканності в Україні, який набрав чинності з 1 січня 2020 року. Згідно з цим законом, стаття 80 Конституції України була викладена у новій редакції, яка більше не передбачає недоторканність народних депутатів у питанні притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту. перетвориться на таку кількість підозр, вони б тоді не голосували. Жодним чином".
Головний редактор «Руху ЧЕСНО» Олександр Саліженко. Facebook/Олександр Саліженко
"Але вони (нардепи, — ред.) на той час були в турборежимі. Тоді був інший настрій. Вони рухались в такому напрямку реформ і тоді це підтримали. Зараз вони про це жалкують і вчора (22 липня, — ред.) була просто така гарна політична нагода відповісти НАБУ і САП за ці підозри. І тому вони такі радісні всі були у Верховній Раді. І Тимошенко теж сказала, що вчора був найсвітліший день в парламенті. І таким чином парламент позбувся, за її словами, колонізаторської практики. У неї така позиція, що антикорупційні органи, антикорупційна інфраструктура, це накинута нам ззовні мережа органів, які не потрібні".
Також Олександр Саліженко додав, що в корупційні розслідування найбільше потрапляли депутати-мажоритарники.
"Це, на перший погляд, дивно, але воно має свою логіку. Тому що мажоритарники, особливо останні роки, дуже вільно почуваються. На них менше партійного впливу. Вони розуміють, що зараз їх не можна переобрати. На Чернігівщині, наприклад, не можна провести перевибори й після смерті Антона Полякова.Вранці 8 жовтня 2021 року стало відомо про смерть депутата Верховної ради Антона Полякова. До Верховної ради його обрали у 2019 році у складі партії "Слуга народу" від Чернігівської області. Однак у листопаді 2019 його виключили з фракції: у політсилі тоді рішення пояснили тим, що Поляков відмовився голосувати за ті законопроєкти, які за спільним рішенням мали підтримувати "слуги". У грудні того ж року нардеп вийшов з партії. Пізніше став членом депутатської фракції "За майбутнє". Якраз перед повномасштабним вторгненням мали бути довибори, але їх тоді не провели. І вони розуміють, що зараз у них сильна позиція, через те, що фактично з ними нічого не можна зробити".
Чи є кримінальна відповідальність за конфлікт інтересів
У депутатів все ж таки був конфлікт інтересів під час голосування. Про це у коментарі Суспільному повідомив експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера. Він вважає, що у цьому випадку конфлікт інтересів був з точки зору законодавства про запобігання корупції.
"Якщо народний депутат є фігурантом певного кримінального провадження, перед самим голосуванням він має попросити в голови слово і пояснити, що у зв'язку з такими-то обставинами я не зможу взяти участь у голосуванні. Це тоді буде відповідати дійсно вимогам закону".
З його слів, тут присутня не лише правова, а й морально-етична площина відповідальності народного обранця.
"Яким чином мають рівнятися громадяни на таких народних депутатів, брати з них приклад? Коли такий приклад є не дуже хорошим, як-то кажуть. І якщо подивитися трансляцію, всі посміхалися і раділи. Я думаю, від самовпевненості. Вони просто не розуміють, яку вони біду зробили для країни і для майбутніх поколінь. Тому що голосування в Верховній раді за часів Януковича, так звані диктаторські закони, вони обернулися смертю на Майдані і агресією РФ в Криму і початком війни на Донбасі. Вони теж тоді були занадто самовпевнені. Якщо так підуть далі справи, то ці депутати закінчать гірше, ніж депутати від Партії регіонів".
Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера. Facebook/Андрій Магера
Також Магера серед ризиків, які принесе цей закон, бачить і те, що Україна втратить підтримку ЄС і її можуть роз'єднати з Молдовою щодо подальшого руху до ЄС.
"Якщо раніше була ймовірність 50/50, то сьогодні — 90/10. Молдова піде далі, а щодо нас будуть питання. І те, що зараз почали збирати голоси для звернення до Конституційного суду, — на жаль, ця процедура буде для нас довгою".
Це він пояснює тим, що для того, аби перейти до закритої частини слухання, де потрібно ухвалити рішення, треба 10 голосів, а повноважних суддів зараз — 12.
"Є не комплект ще шести суддів. Зеленський якраз і не призначає їх, попри пройдений конкурс. Також мене дуже дивує, що народні депутати збирають підписи, а Уповноваженого з прав людини взагалі не цікавить тема того, що у неконституційний спосіб розширюються підстави для позасудового проведення обшуку й огляду помешкань українських громадян", — каже Андрій Магера.
Що відомо про законопроєкт №12414, який став законом №4555-IX
22 липня Верховна рада проголосувала за законопроєкт, окремі пункти якого ліквідовують незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП. Це законопроєкт про зміни досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо зникнення осіб безвісти. До другого читання до нього внесли правки щодо САП та НАБУ, а саме:
- генеральний прокурор отримує право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ;
- генеральний прокурор може отримати доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- генпрокурор може закрити розслідування на вимогу сторони захисту, розв'язувати спори про підслідність та підписувати підозри топпосадовцям;
- скасується заборона на передачу справ НАБУ іншим правоохоронним органам.
- голосування за законопроєкт відбулось наступного дня після масштабних обшуків СБУ у детективів НАБУ.
Пізно ввечері 22 липня президент України Зеленський підписав закон. 23 липня він набув чинності. Та вже пізніше він заявив про підготовку президентського законопроєкту, що має гарантувати незалежність антикорупційних інституцій та унеможливити російський вплив на правоохоронну систему.
Про це також повідомила і народна депутатка від партії "Голос" Інна Совсун, яка написала на своїй сторінці у Facebook, що "єдиний швидкий спосіб відкотити ситуацію — це ухвалити новий законопроєкт — який скасує всі ганебні зміни №12414".
НАБУ і САП своєю чергою привітали ініціативу Зеленського щодо підготовки законопроєкту та додали, що готові долучитися до обговорення та підготовки рішення, яке "усуне правові ризики, відповідатиме стандартам верховенства права та забезпечить більший потенціал для гарантування справедливості в Україні".
