Подружжя Чегодаєвих, жителі Степногірська. Фото: Суспільне Запоріжжя
Микола та Тамара Чегодаєви, які мешкають в багатоповерхівці у Степногірську Запорізької області, попри обстріли, займаються буденними справами та не збираються виїжджати.
На початку повномасштабної війни чоловік з дружиною їздили до родичів у Запоріжжя, але швидко повернулися назад:
“Там, якщо прилетіла ракета, то будинок до фундаменту зруйнувала, а тут стріляють тільки снарядами, в наш будинок тільки снаряди прилітали”.
Будинок подружжя Чегодаєвих, Степногірськ, квітень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя
Подружжя живе на 6 поверсі багатоповерхівки. Кажуть, в будинку мало хто залишився. Микола розповідає: цьогоріч 20 лютого в їхній будинок влучив снаряд, вони дивом вціліли:
“Ми з дружиною на ліжку лежали, дивилися телевізор і як бахнуло. З металопластикової рами скло на друзки розсипалося, так само і з дверима на лоджію, в стелю і по стінкам вдарили також. Ми вибігли в коридор, хотіли бігти до підвалу, і біля дверей нас наздогнав осколок, слава Богу, що нас не зачепило”.
Будинок подружжя Чегодаєвих, Степногірськ, квітень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя
Микола та Тамара діляться: коли сильні обстріли — ховаються в обладнаному підвалі. Там є все необхідне, зокрема запасні виходи та буржуйка:
Підвал, в якому ховається подружжя Чегодаєвих під час обстрілів, Степногірськ, квітень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя
“У нас тут світло горить і вдень, і вночі, а як немає, то ми з ліхтариками. Ми дрова заготували. Було, що без світла тут сиділи, свічки палили, ліхтарі”.
Поки ж, каже Тамара, висаджують город, аби було чим святкувати перемогу:
Город подружжя Чегодаєвих, Степногірськ, квітень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя
“Ми чекаємо на перемогу, ми надіємося, ми чекаємо, віримо, тому і садимо, бо нам влітку жити тут. Наш народ незламний, ми ніколи не здамося”.
