Щорічно, 11 лютого, відзначається День жінок і дівчат у науці. Це відносно нове свято, яке було запроваджено за ініціативи ООН, починаючи з 2016 року. За статистикою ЮНЕСКО, у світі лише 28% жінок займаються наукою, в Україні – 45%. Їхнє дослідження показало, що наша батьківщина займає 12-те місце за кількістю жінок-вчених, з представлених країн (41).
Для чого взагалі існує це свято?
Це свято створене для того, щоб нагадати світу, що жінки відіграють важливу роль у наукових досягненнях та відкриттях, а також, щоб залучати ще більше жінок та дівчат до участі у дослідженнях.
Чому так важливо наголошувати на цьому?
Гендерні стереотипи – основна проблема жінок на науковій стежині їхнього життя. Хоча й неодноразово різними дослідженнями було доведено, що здібності до природничих, технічних, інженерних та математичних наук у хлопців і дівчат майже однакові, останні й досі відчувають невпевненість у своїх силах, через стереотипізацію у суспільстві.
Найпоширеніші стереотипи про жінок у науковому середовищі:
-
Робота жінки – готувати їсти та глядіти за чистотою.
-
Жінки повинні тільки дбати про дітей, а не думати про роботу.
-
Наука – виключно чоловіча справа.
-
Жінка має біологічні та психологічні «особливості», які заважають їй стати «справжнім» спеціалістом.
-
Жінки надто привабливі, щоб бути розумними.
«The Gurdian» пише: вже з шести років дівчата починають думати про те, що наукові досягнення притаманні більше хлопцям, не зважаючи на власні успіхи. Тож, зазвичай, представниці прекрасної статі докладають більше зусиль для того, щоб довести, що вони гідні представниці наукового середовища.
Українські жінки мають великий внесок у науковий прогрес та розвиток науки як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Їхні досягнення свідчать про талановитість, відданість та професійний рівень, які дозволяють їм бути серед провідних науковців у світі.
“Іноді поразка дає сильний поштовх до великих відкриттів” – Юлія Федченкова
Журналісти MYNIZHYN вирішили дізнатися, як це бути жінкою у науці, у однієї із докторів Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Юлією Федченковою.
Фото: Юлія Федченкова
– Юліє Анатоліївно, розкажіть, який сенс ви вкладаєте в слово «наука»?
– В моєму розумінні, будь-яке відкриття в науці сприяє поліпшенню якості життя людини. Чи то новий хімічний елемент, чи то нові ліки або автомобіль з реактивним двигуном, або нова знахідка артефакта – все це впливає на суспільство. Навіть, коли під час експерименту ти не отримуєш бажаного, це теж наука. Негативний результат – це теж результат! Іноді поразка дає сильний поштовх до великих відкриттів.
– Чому ви обрали саме фармацевтичні науки? Чи були у вас сумніви щодо вибору професії?
– Це доля. Після закінчення школи я вступала до медичного університету (тоді ще були вступні іспити). Я дуже довго готувалась, мріяла бути педіатром, прагнула допомагати діткам. Склала два предмети на п’ятірку, а біологію на четвірку. З незрозумілих (мені на той час) причин, я не вступила і була дуже засмучена. Здавалося, що втратила все…, і моє майбутнє не буде таким рожевим, як я собі його намалювала. Від хвилювання сильно захворіла і опинилася з гіпертонією у лікарні. Уявляєте?! 17 років, а вже гіпертонія. Коли мене виписали, я проходила повз корпусу Національної фармацевтичної академії (сьогодні – це Національний фармацевтичний університет) і вирішила, чому б мені не спитати про умови вступу. Здивувалася, що вступні іспити на фармацевтичний факультет ще продовжувалися, і в цей же день я здала документи. Батьки на той час були у відрядженні, мобільних телефонів не було, і мені дуже важко було самостійно прийняти рішення. Кожну хвилину чекала дзвінка батька або мами, щоб порадитися з ними. Ввечері вони подзвонили, і я з гордістю сказала, що я студентка Національної фармацевтичної академії.
– Якими досягненнями в своїй науковій діяльності ви пишаєтесь найбільше?
– Ви знаєте, можна багато перелічувати, що в житті було зроблено, але, найбільшим досягненням я вважаю той досвід, який набула, працюючи поряд з Великими Вченими, такими як проф. Черних Валентин Петрович, проф. Тихонов Олександр Іванович, проф. Хворост Ольга Павлівна, проф. Кисличенко Вікторія Сергіївна, проф. Демченко Анатолій Михайлович та багато інших видатних вчених фармації, які створювали і створюють лікарські засоби, щоб врятувати не одне життя. Саме цим я найбільше пишаюся!
– Як ви оцінюєте рівень науки в Україні та Ніжині зокрема?
– Дуже високий рівень, зокрема, і в Ніжинському державному університеті! У фармацевтичному середовищі мені пощастило спілкуватися з багатьма вченими з різних країн світу. Усі вони дуже зацікавлені співпрацею з українськими вченими. Наука України, попри все, невпинно розвивається. Навіть під час воєнного стану, не на мить не припиняються експерименти. Створюються нові лікарські засоби для наших воїнів на фронті, розробляються нові методики отримання біологічно активних речовин. Українські вчені гідно представляють свою країну у світі!
– Як часто ви стикаєтесь з гендерними стереотипами серед колег?
– Мені здається, що в науці вони взагалі не існують, але, дійсно, в фармацевтичній галузі є деякі випадки. За статистикою, після закінчення університету, швидше працевлаштовуватися легше хлопцям.
– Чи багато жінок обирають фармацевтичні науки?
– Дивлячись з чим порівнювати. Ще п’ять років тому, у групі, хлопців було більше, ніж дівчат, зараз – навпаки. Частіше хлопці обирають спеціальність «Промислова фармація», дівчата ж – «Фармація». По-різному буває.
– На ваших лекціях більше присутніх чоловіків чи жінок?
– Зараз жінок.
– Як ви вважаєте, чи відіграє роль стать людини у наукових починаннях?
– Ні. Це точно! Немає гендерної переваги. І ті, і ті – мають науковий потенціал. Або… тільки тоді, коли треба екстрактор1 перенести в інше місце (сміється – авт.).
– На вашу думку, чи існує у вас конкуренція з чоловіками на науковому шляху?
– Жодної. Може в них є? Я не бачила.
– Які важливі якості або навички потрібно мати, щоб бути успішною жінкою у науковій галузі?
– Мені здається, справжня жінка, у прагненні до успіху, весь час знаходить в собі нові навички та якості. Головне – дивитися в майбутнє з оптимізмом. Все набувається з досвідом.
Жіноча наука в Ніжині
Ми проаналізували дані представлені на сайтах ніжинських закладів вищої освіти і виявили, що в Ніжині – 16 жінок-докторів наук:
Страшко Євгенія – доктор філософії (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Бойко Надія – доктор філологічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Бондаренко Алла – доктор філологічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Рудюк Тетяна – доктор педагогічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Хархун Валентина – доктор філологічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Кучмеренко Елеонора – доктор історичних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Городецька Ірина – доктор юридичних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Лосєва Наталія – доктор педагогічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Кононко Олена – доктор психологічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Лісовець Оксана – доктор філософії (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Кучменко Олена – доктор біологічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Мхітарян Лаура – доктор медичних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Федченкова Юлія – доктор фармацевтичних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Лукашова Ніна – доктор педагогічних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Зінченко Надія – доктор фізико-математичних наук (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Шкарупа Олена – доктор економічних наук (Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут».
ТОП-10 успішних українських вчених-жінок
За даними УКРІНФОРМ, представляємо вам ТОП-10 успішних українських вчених-жінок:
Інфографіка: Жінки в науці. Автор: Олександра Сердюк
Ніна Вірченко – відома вчена у галузі математики, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, заслужений працівник освіти України. Член Австралійського, Американського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств. Соросівський професор (1997). Голова науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.
Елла Лібанова – науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Нана Войтенко – українська вчена-нейрофізіолог, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.
Ольга Броварець – український біофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Лауреат численних премій, авторка понад 60 наукових праць, опублікованих переважно у провідних міжнародних виданнях.
Марина В’язовська – українська вчена, доктор природничих наук, у 2016 році отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – “Премію Салема”. Комісія присудила їй цю нагороду за відкриття світового рівня – щодо найщільнішого пакування куль у 8- та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм. Над розв’язанням цієї задачі вчені працювали кілька століть.
Галина Клим – доктор технічних наук, професор, професор кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, Національного університету “Львівська політехніка”, автор понад 280 наукових праць, переможець численних конкурсів.
Марія Байляк – кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковець вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння.
Валерія Трусова – доктор фізико-математичних наук за спеціальністю біофізика, доцент, завідувач кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Автор понад сотні публікацій у провідних наукових журналах, що входять до бази Scopus, патентів, монографій та науково-методичних посібників для здобувачів вищої освіти в області медичної та біологічної фізики.
Оксана Крупка – хімік, кандидат хімічних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Сфера наукової діяльності: дослідження й розвиток полімерних сполук, що мають нелінійно-оптичні властивості для потенційного використання в оптоелектроніці та фототехнологіях. Автор 23 наукових праць, у тому числі 1 патенту України та 1 європейського патенту.
Катерина Терлецька – доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, переможець кількох конкурсів Проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
1 – Екстрактор — апарат для розділення рідких або твердих речовин за допомогою селективних розчинників (екстрагентів).
Як повідомляв MYNIZHYN, 9 лютого відзначається Міжнародний день стоматолога. Ця професія завжди є і буде актуальною, адже здорові зуби запорука гарної посмішки та впевненості в собі. Наші журналісти вирішили взяти інтерв’ю у молодої перспективної ніжинської стоматологині Анни Волинки. Також журналісти MYNIZHYN.com вирішили з’ясувати якими професійними та людськими якостями має володіти сучасна медична сестра? Для цього ми поспілкувалися зі студенткою 3-го курсу ОПП Сестринська справа Ніжинського фахового медичного коледжу, яка у 2023-му році перемогла в інтелектуальній грі «Найрозумніша медсестра» – Заболотньою Катериною. Олександра Сердюк Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram
Viber
Facebook
Instagram
