За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Володимир Кобець з Ларинівки Новгород-Сіверського району зібрав автомобіль з металолому. Задумав створити його до повномасштабного вторгнення, зібрав вже після. Автівка має дві коробки передач, двигун з "Москвича" і елементи двох вантажівок середини минулого століття. А от "тюнинг" авто, як планував спочатку, робити не став. Як розповів чоловік, війна відбила ентузіазм, потім під Бахмутом загинув син, йому зібрана батьком машина подобалась і такою. Тепер машиною возять гарбузи, дрова та сіно.
"Без транспорту ніяк зараз на селі. Тому задумав зробити якийсь апарат. У мене є «Муравей», але він слабкий, а тут якраз один мужик розбирав на металололом свого «Москвича», ну я в нього й купив двигун", — каже Володимир.
Місцевий житель Володимир Кобець. ФОТО: Суспільне Чернігів
Окрім двигуна на 75 кінських сил, з "Москвича" ще передній та задній мости. Решта це все практично з металолому, говорить чоловік.
Двигун на 75 кінських сил. ФОТО: Суспільне Чернігів
Капоту щонайменше 60 років. Його Володимир знайшов у іншого чоловіка.
"Це капот із ЗІС 355 «Уралець». Рідкісний екземпляр".
В автомобілі стоїть дві коробки передач по чотири на кожній.
"Виходить: 16 комбінацій передач. Я можу будь-яку вибрати. Можна вибрати практично будь-яку швидкість: від двох-трьох кілометрів за годину до швидкості легкового автомобіля".
Дві коробки передач в авто. ФОТО: Суспільне Чернігів
За фахом Володимир тракторист-машиніст. Звідки знання та вміння до конструювання, чоловік пояснює так:
"Я за спеціальністю, по суті, не працював: два роки в армії водієм і рік тут, в колгоспі. Є такі люди, які щось конструюють, не знаю, просто так".
Автомобіль зроблений з металолому. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Було в планах зробити кабіну, але, бачите, війна завадила. Коли війна почалась, якраз кузов думав робити. Потім з 24-го як все загрохотало, я всі матеріали знов заніс на горище. І так воно і лежало, бо не було ніякого бажання щось робити", — каже чоловік.
Машину Володимир зібрав, але встановлювати кабіну і фарбувати, як задумував, не став. Ентузіазм, каже, відбила, війна. В Ларинівці, що за 25 кілометрів від кордону з Росією вибухи і звуки пострілів досі чути щодня.
На війні, під Бахмутом, загинув син Володимира та Ірини, Сергій.
"Сказав, мам, я піду, і пішов. Вони Херсон звільняли, 46 ДШВ, він пішов у десантно-штурмові війська", — розповіла Ірина Кобець.
Дружина Ірина Кобець. ФОТО: Суспільне Чернігів
Востаннє сина живим бачили рік тому, приїжджав додому на п'ять днів у відпустку, каже жінка.
"30-го грудня він пішов на бойове завдання, там треба було прикрити побратимів, село міського типу Бахмутське, за Соледаром, і він пішов – і снайпер. У вечірній час, коли він вийшов, хотів кинути гранату. Ми довго його шукали, але знайшли, і 10 березня його похоронили тут, у Ларинівці. Було йому 25".
Сину, каже жінка, батькова машина подобалась. Тепер Володимир і Ірина, живуть у Ларинівці удвох, корову після повномасштабного вторгнення збули, город і птицю тримають. Машина допомагає їм по господарству – каже Ірина.
"Як можна було зробити: дві купи лежить, тут брухт, залізяки вони для мене, отут мотор стоїть – я зовсім не думала, що воно поїде".
Автомобіль з металолому. ФОТО: Суспільне Чернігів
У дворі родини також стоять різні механізми, зроблені Володимиром, наприклад, зварювальний апарат та дровокол.
Дровокол. ФОТО: Суспільне Чернігів
