Фото: УНІАН
Однією з правильних фінансових навичок вважається накопичення грошей на пенсію чи не з першої зарплати. По-перше, чим раніше почнеш, тим більше наскладаєш, а по-друге, ранній початок накопичень дозволяє відчути всю міць складного проценту. Словом, гарантія хороших виплат – це довгостроковість та регулярність.
І ось новина – як грім серед ясного неба: накопичувати на пенсію у молодості немає жодного сенсу. Про це з посиланням на думку групи вчених Національного бюро економічних досліджень США написав портал Мінфіна.
Так накопичувати чи не накопичувати? У цьому актуальному для кожного з нас питанні KP.UA розбиралася разом із експертами.
Болюче питання
Пенсії – болюче питання для українців, особливо з огляду на те, наскільки жорстко останніми роками змінилися правила виходу на заслужений відпочинок і як часто нас лякають тим, що багатьом пенсії взагалі не світять.
Не дивно, що в такій ситуації експерти та чиновники час від часу нагадують, що все в наших руках, і що раніше людина починає накопичувати на пенсію, то на більші виплати в старості можна розраховувати. Загалом експерти кажуть, що сума залежить від віку: у більш ранньому віці, скажімо, у 25-30 років, суми можуть бути незначними, близько 3-5% доходу. Чим ближче до пенсії, тим вагомішою має бути сума – її частка має доходити до 15-20% доходу та вище.
Втім, усім нам не з чуток відомо, що здебільшого українці не те що на пенсію – на раптовий форс-мажор грошей не відкладають. Дослідження рік у рік показують, що в середньому у наших співгромадян відкладено грошей не більше ніж на три місяці. А недавнє опитування показало, що більш ніж у половини українців заощадження давно закінчилися.
Як у них?
Зрозуміло, що американські дослідники, даючи свої поради, орієнтувалися не на українську, а на американську реальність, де зовсім інше ставлення і до накопичень, і до майбутніх пенсій. І там питання ставиться не «збирати чи не збирати?», а «яким пенсійним планом скористатися?».
У американців найбільш популярним є пенсійний план 401(k), який отримав свою назву за номером статті Податкового кодексу США. Ця стаття дозволила працівникам вносити на свої особисті накопичувальні пенсійні рахунки частину зарплати до сплати прибуткового податку. Крім того, роботодавці також можуть вносити кошти на ті ж рахунки, і ці платежі також не оподатковуються. Робити свої пенсійні внески до сплати податків виявилося настільки привабливим, що за статистикою з кожних 10 нових учасників пенсійних планів дев’ять вступають саме у плани 401(k).
Втім, кілька років тому дослідження показали, що з фінансовою свідомістю в американців все не так добре, як ми собі уявляємо. Зокрема, з’ясувалося, що більшість американців, які мають ощадні рахунки згідно з пенсійним планом 401(k), нарощують кредитні борги швидше, ніж збирають на майбутню пенсію.
Але повернемося до свіжого дослідження, про яке йшлося на початку цієї статті і яке ґрунтується на теорії життєвого циклу, запропонованої відомим американським економістом Франко Модільяні. Ця гіпотеза передбачає, що людина розподіляє свої доходи між споживанням і заощадженнями залежно від поточного заробітку як від всіх ресурсів за весь життєвий цикл. Тобто заощадження, які людина зберігає за більш високих доходів, цілком логічно можуть витратитися в ті періоди, коли доходи виявилися нижчими.
З огляду на гіпотезу життєвого циклу раціональні люди розподіляють ресурси так, щоб рівень життя різко не змінювався. Оскільки вихід на пенсію є головною причиною падіння доходів, ключовою метою довгострокових заощаджень є накопичення на старість.
То чому ж не треба відкладати?
Автори дослідження назвали кілька причин, через які піклуватися про накопичення з ранньої юності немає сенсу.
Якщо професія передбачає високий дохід, зарплата зростатиме протягом усієї кар’єри. На початку заробіток буде нижчим, тому великого сенсу відкладати гроші немає. Не варто економити кожну копійку заради майбутньої пенсії, відмовляючи собі у всьому. Адже все це можна буде надолужити через кілька років, коли відкладення такої чи більшої суми становитиме менший відсоток доходів. Якщо робота низькооплачувана, ніяких кар’єрних планів немає і поточний рівень життя вас влаштовує, то мільйони на пенсії зовсім не потрібні. І тут для початку треба розібратися з тим, які соціальні гарантії на пенсії забезпечує держава.
Автори дослідження свідчать, що відкладати краще у періоди, коли людина заробляє більше, а відбувається це, зазвичай, не в молодому, а середньому віці. Крім того, слід враховувати таке поняття, як тимчасова перевага, яка означає, що умовна тисяча доларів дасть більше радості молодій людині зараз, а не якщо вона залишить її до пенсії.
«Можна взагалі все витратити та жити на кредити»
Треба сказати, що українські економісти поставилися до порад американців із великим скептицизмом.
— Можна дати і таку пораду: витратити в молодості всі гроші, які заробили та залишили батьки, попросити допомогти всіх родичів, а коли перестануть давати, набрати більше кредитів. Нехай ваші діти вже погашають борги! – дає свою шкідливу пораду президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Якщо говорити серйозно, то, звісно, кожен сам вирішує, збирати йому чи ні. Але я не радив би вірити в казки про те, що в старості про вас подбає держава і все буде добре.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio, вважає, що ідея американців абсолютно вірна: найактивніше накопичувати гроші на старість потрібно в період вищих доходів. Але життя сповнене нюансів, які можуть не дозволити цього зробити у потрібний момент. Тому, вважає експерт, стратегія накопичення з першої заробітної плати є грамотнішою.
– По-перше, люди мають формувати звичку накопичення, – пояснює експерт. – Тому не накопичувати гроші змолоду, як тільки починають надходити гроші від заробітної плати – це стиль поведінки на все життя. Незалежно від того, якою буде зарплата, людина не зможе зрозуміти, в яку мить йому варто почати накопичувати гроші, оскільки завжди чекатиме кращих часів.
По-друге, продовжує Болтян, треба розуміти, що публічні думки та дослідження про те, що варто витрачати, а не накопичувати, націлені на стимулювання споживчої активності. Звичка витрачати підвищує попит на кредити і, зрештою, формує заборгованості в банківському секторі, оскільки люди не вміють справлятися ні зі своїми грошима, ні з кредитними. Але в той час як США можуть собі дозволити друкувати гроші та рятуватися, інші країни за такої ж моделі поведінки потрапляють у стан переддефолту. Експерт нагадує, що рівень закредитованості американців досягає 70-90%, жити кредитами – це їхня звична економічна модель. У нас у країні все влаштовано по-іншому.
І, нарешті, по-третє, накопичення грошей на пенсію серед молоді справді непопулярна історія. Але вміння накопичувати дозволяє формувати подушку безпеки. Молодість і висока працездатність проходять швидко, тому довгостроковий план накопичення грошей у банках, у квадратних метрах, у металах чи у валюті – це добрий шлях до забезпечення себе в той час, коли поточних доходів не вистачатиме.
Економіст Олександр Гаврутенко підбиває підсумок: головне — не використовувати подібні тези, висмикнуті із контексту дослідження, як аргумент відмови від накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Хоча, продовжує експерт, навіть разом із контекстом наведені думки не будуть корисними українському суспільству, якому й без того вкрай важко осмислити необхідність самостійного раціонального фінансового планування.
– У даному дослідженні було розглянуто індивідуальні поведінкові мотиви для тих суспільств, у яких давно заведено розраховувати не лише на турботу держави, – пояснює Гаврутенко. — Там справді бувають у житті людей періоди, в яких легше формувати довгострокові заощадження, і це точно не на початку трудової кар’єри і в молоді роки, коли про пенсію ще не думають. Але як вироблення звички або формування власної всебічної фінансової дисципліни вкрай необхідно привчати себе до накопичень якомога раніше.
