За інформацією: Суспільне Вінниця.
Михайло Бузін. Суспільне Вінниця
Усе це виготовляють жителі Яришівки та сусідніх сіл, дещо купують.Зокрема, скоби, ломи та кирки роблять односельці у Михайла Бузіна на подвір’ї, збираються щонеділі. Маскувальні сітки, окопні свічки виготовляють школярі.
"Лопати та кирки ми робимо самі. Лопату купуємо та обварюємо арматурою, вона дуже міцна. Кирки так само робимо — з ресори від авто ГАЗ 54. Скоб уже більше ста тисяч наробили, ломи робимо", — сказав Михайло Бузін.
Маскувальна сітка. Суспільне Вінниця
Допомогу військовим чоловік надсилає або адресно, або завантажує волонтерів, які їдуть на фронт.
"Стараємося працювати з найгарячішими точками, бригад у нас багато: третя штурмова, сімдесят дев'ята, п'ятдесят дев'ята, двісті десята, десятки бригад. Мені байдуже, куди висилати, головне, аби на фронт пішло, раніше ми давали все волонтерам, які приїжджали, а тепер змінили свою роботу ми — телефонуємо адресно, формую список, і, залежно від швидкості, відправляємо іноді й того ж самого дня".
Лопати для оборонців. Суспільне Вінниця
За словами волонтера, за день формують та відсилають до 10 посилок.
Нагороди за волонтерство . Суспільне Вінниця
Працювати мотивують самі військові — у будинку Михайла та його дружини до сотні подяк та прапорів від бійців.
"Коли на подвірні хлопці б’ють скоби, треба дати їм кави, чаю, щоб зігріти. Вони кажуть, що з нами, як одна родина, ми уже звикли. Допомагаю чим можу, аби тільки війна закінчилася. Тут відчувається, що ти потрібний людям. От зранку наче вільна, а тут дзвіночок і вже треба формувати вантаж", — сказала Галина Бузіна.
Прапор, який Михайло Бузін отримав від захисників. Суспільне Вінниця"Ми волонтеримо, бо пенсіонери воювати не йдуть. Ми мусимо, бо без міцного тилу жодна армія не витримає. Робимо те, що ми можемо", — сказав Михайло Бузін.
