Українська дитяча письменниця, поетеса та перекладачка Тамара Коломієць померла на 89 році життя.
Про це пише Суспільне з посиланням на повідомлення у фейсбуці доньки поетеси Мар’яни.
"Відлетіла моя мила пташка, відспівала… Довго не могла сказати про це, прийняти, якось передумати… У який там день душа відлітає над вічними заплавами — в перший, дев‘ятий, сороковий. (…) Мабуть, сьогодні, в День поетів, годиться провести тебе у віртуальному світі у віртуальну мандрівку", — написала донька Тамари Коломієць.
Письменниця народилася 9 квітня 1935 року на Черкащині. Українська поетеса та перекладачка, із 1956 року — у складі Національної спілки письменників України. Здобула освіту на факультеті
У Віртуальному музеї Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка розповідають, що якщо дівчинці у школі давали завдання написати твір на вільну тему, то Тамарі легше було висловлюватись у віршованій формі.
Перша збірка Тамари Коломієць "Проліски" була надрукована 1956-го, ще в студентські роки авторки. Їй тоді був 21 рік. 1957 року цю збірку відзначено першою премією та золотою медаллю VI Всесоюзного фестивалю молоді й студентів у Москві. За часів ранньої творчості письменницю помітив Максим Рильський, першим редактором був Михайло Стельмах.
Наступні збірки Тамари Коломієць: "Осіння борозна" (1981), "Багаття на межі" (1984), "Дорога в листопад" (1990).
Пізніше її твори не видавали 15 років, хіба друкували частково у періодиці. Вона почала писати для дітей. Входили такі її дитячі збірки: "Пастушок", "Хиталочка-гойдалочка", "Помічники", "Недобрий чоловік Нехай", "Біб-бобище", "Луговий аеродром", "Хто розсипав роси?", "Візьму вербову гілочку", "Найперша стежечка", "Гарна хатка у курчатка", "Де ховає сонце роси", "Бринчики-мізинчики" тощо.
Тамара також створила кілька абеток для дітей. Її тексти покладені на музику, а деякі — перекладені англійською, польською, угорською, білоруською, російською, словацькою, чеською, казахською, азербайджанською, вірменською.
Вона переклала з білоруської збірку народних пісень, загадок і скоромовок, твори Ніла Гілевича, з латиської – "Золоте ситечко" Яніса Райніса, з монгольської – "Тато, мама і я" Ж. Дашдонга.
За переклади з білоруської Тамару Коломієць нагородили премією імені Павла Тичини "Чуття єдиної родини". Також поетеса отримувала премію імені Наталі Забіли журналу "Малятко" та премію Кабміну імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
