Фото: Перше медичне об’єднання Львова
Євгенію Швабу – 28. Він – поліцейський з Житомирщини. Захищати Україну вирішив сам, заради сина, якому нині 6 років. Перед тим, як відправитися на фронт, він пройшов навчання у Великій Британії, та після цього одразу вирушив на Луганщину, де служив кулеметником десантно-штурмової бригади.
Якось у грудні 2022 року під час масованого обстрілу українських позицій, окоп Євгенія атакував ворожий танк. Поцілив з третього пострілу. Кулеметник отримав важкі поранення ноги та спини. Годину він з побратимами чекав на евакуацію. Жені здавалося, що це тривало цілу вічність. Він погано пам’ятає перший місяць після поранення, бо приходив до тями лише зрідка – всього на кілька хвилин після чергової операції.
До Національного реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ Першого медичного об’єднання Львова Євгенія привезли у важкому стані і дуже слабким. Тут його 40 днів виходжували спеціалісти реанімації. М’язи атрофувались настільки, що захисник нічого не міг робити навіть руками. Та завдяки тривалій фізичній реабілітації, його стан значно покращився, й він почав готуватися до протезування.
Дбають у центрі НЕЗЛАМНІ і про психологічне здоров’я наших воїнів. Ще з дитинства Женя вболіває за донецький “Шахтар”. Він навіть мріяти не міг, що колись вийде на поле з улюбленою командою та ще й зробить перший удар по м’ячу.
Фото: Перше медичне об’єднання Львова
А після матчу поспілкується з гравцями в роздягальні. І ось мрія здійснилася. На одній нозі та милицях Євгеній вийшов на головну спортивну арену Львова і символічно розіграв м’яч у матчі “Шахтар”-”Львів”. А вже наступного дня після матчу захисник нарешті отримав штучну кінцівку.
Фото: Перше медичне об’єднання Львова
«У таких випадках, як у Євгенія, це один з найскладніших видів протезування. Бо дуже висока ампутація і, фактично, немає кінцівки, на яку має кріпитися протез. А, отже, контролювати елементи штучної ноги можна лише рухами тазу. Це означає, що потрібно задіювати значно більшу кількість м’язів, ніж в інших випадках. Євгеній тренується і старанно вчиться управляти протезом.
Щодня йому телефонує син. Хвилюється за татка й повсякчас питає, чи він раптом не повернеться на війну. Захисник не приховує: йому дуже шкода, що так рано довелося залишити побратимів. І, якби це було можливим, то неодмінно повернувся б на фронт. Реабілітація Євгенія триває», — зазначають у Першому медичному об’єднанні Львова.
Через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними і доступними в Україні, у Львові, в Національному центрі реабілітації НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу. Завдяки підтримці донорів, відкрили протезну майстерню та встановлюють біонічні протези, а також облаштувати новий сучасний корпус реабілітації: це 7 поверхів із найсучаснішим обладнанням для відновлення. Щороку отримувати допомогу тут зможуть 10 тисяч українців.
Сайт проєкту: https://unbroken.org.ua/.
Реквізити для пожертв: https://unbroken.org.ua/donate.html.
