За інформацією: Суспільне Вінниця.
Картини незрячого художника з Вінниці Дмитра Ядвижина. Суспільне Вінниця
" З двох років олівець з рук не випускав. Ми розуміли, що йому це дуже подобається і була ціла купа альбомів. Він ніколи не розмальовував стіни, шкоди не робив. Взагалі був дуже слухняний", — згадує мама чоловіка Людмила Ядвижин.
Свої картини художник продавав на львівському "Вернісажі" — мистецькому ринку народного промислу та витворів художнього мистецтва. А далі — переїзд до Вінниці. Тут давав приватні уроки малювання дітям знайомих. А також проводив арттерапію для пацієнтів однієї з психіатричних лікарень.
Незрячий художник з Вінниці Дмитро Ядвижин. Суспільне Вінниця
Про це 1998-го писали у газетах, розповідає мама Людмила. Саме тоді Дмитро й почав втрачати зір.
"Ще може років зо п’ять він бачив яскраве світло, а зараз вже ні. Коли зір взагалі пішов, він все ж намагався щось малювати. Я йому кажу: “Діма, давай спробуємо фігурки”. Потім, коли їх було дуже багато, зрозуміла, що воно спливає від тепла. Тоді сказала: “Спробуй ліпити той же пейзаж, але зі скульптурного пластиліну. Воно не буде так стікати, по плану барельєфу”, — розповіла жінка.
Картина Дмитра Ядвижина. Суспільне Вінниця
Такий пластилін не прилипає до рук, а головне, розповідає майстер, вироби з нього з часом не втрачають форму від температури.
"Матеріал підбирався, як для художника, як для того, хто знайомий з композиційними рішеннями. Це більше, як для графіка", — зазначив Дмитро Ядвіжин.
Поки виставок Дмитро не влаштовував, за словами Людмили Ядвижин, бо картини складно транспортувати.
