За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Боєць 102 бригади Олександр Ласійчук на позивний Італьянець із сином Іваном. Фото: Олександр Ласійчук
"Уже в повітрі витала інформація, що буде напад за три доби. Вже знали всі, можна сказати, весь світ знав. Син сказав: є інформація, що їх по тривозі підіймають. Війська НАТО будуть переведені теж в посилене несення бойового режиму служби. Ніхто не міг знати, наскільки сила потисне, доки вони дійдуть. Була загроза, що вони не зупиняться в Україні. Вони справді за три доби могли взяти Київ, а далі — до Польщі. Не факт, що вони могли атакувати країни Балтії", — говорить Олександр Ласійчук.
Тож чоловік зібрався і поїхав на Івано-Франківщину.
"Кожна людина повинна бути на тому місці, де є потреба в ній. Я відчував, що мої знання, мої можливості будуть потрібні. І справді так вийшло", — каже боєць.
Приїхавши додому, Олександр Ласійчук проплатив рахунки, позаправляв всі автомобілі, купив продукти, воду.
"Сусіди сміялися, казали: "Ти до війни готуєшся?" Я відповідав: "Так, війна буде", — пригадує Олександр Ласійчук.
"Дотепер не здали ні одного метра"
Олександр записався до тероборони. Спочатку тренувався з друзями в гаражі, де вони облаштували тир. З березня розпочалася підготовка на полігонах. 26 квітня 2022 року він з побратимами вже був на фронті: спочатку у Дніпропетровській області, а потім — у Запорізькій, де воює і дотепер.
Олександр Ласійчук на позивний Італьянець. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Я працюю оператором СПГ — протитанкового гранатомета "Спис" 9М. Це — основне, на чому спеціалізуюся. Також керую відділенням у бою. За тією інформацією, яка в нас є, коли я відпрацював, були влучання десь у 16-18 людей. У мене багато є й дронів на рахунку — 18, може 20. Я багато їх позбивав. Це — теж частина моєї роботи. Були такі випадки, коли я відпрацьовував їх так, що вони по три-чотири дні не залітали до нас. Передавали по наведенні на ціль, що було влучання в БТР. Це — червень 2022", — каже Олександр Ласійчук.
Оператор протитанкового гранатомета «Спис» 9М Олександр Ласійчук на позивний Італьянець. Фото: Олександр Ласійчук
Боєць пригадує: кадрові військові на початку із застереженням ставилися до військовослужбовців з тероборони.
"Коли ми зайшли в один з населених пунктів у Запорізькій області, його утримували бійці десантно-штурмової бригади. Вони постійно викликали, щоб їм дали підтримку. Десантники очікували, що прийде хтось більш підготовлений, а тут прийшла ТрО. Вони подивилися і кажуть: "Ви кого нам сюди прислали? Нам потрібні люди, які можуть воювати, а це — колишній учитель, таксист, музикант. Що з ними ми тут зробимо?" — переповідає Олександр Ласійчук.
За його словами, бійці зі 102 бригади у першому бою себе гідно показали.
"Вони навіть не очікували, що буде такий результат, і потім повністю десантно-штурмова бригада відійшла. Ми повністю перебрали весь відрізок фронту на себе і причому дотепер не здали ні одного метра", — каже Олександр Ласійчук.
Боєць 102 бригади Олександр Ласійчук на позивний Італьянець воює на Запоріжжі. Фото: Олександр Ласійчук
Дружина військовослужбовця Світлана Квятковська чекає чоловіка вдома. Жінка каже: Олександр не ділиться з нею військовими буднями, щоб не переживала.
"Спершу він казав, що йде на навчання, а коли вже потрапив туди, на "нуль", то говорив, що копав окопи. Я розповідала нашому священнику: "Чоловік каже, що копає окопи". А він відповідає: "Вони всі кажуть дружинам і мамам, що копають окопи. Це не так. Повір мені й молися". І потім потихо все вийшло. І ночами не спали, їжа в горло не йшла, сну не було. А деколи чотири доби не було звісток, то взагалі з розуму сходили мама, я", — ділиться Світлана Квятковська.
Помста за Да Вінчі
10 березня 2023 року, коли у Києві прощалися з Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі, Олександр помстився росіянам.
"Вирішили нанести вогневе ураження по ворогу, по тих цілях, які вже були заготовлені. І мені випала честь нанести ураження. Командир батальйону довірив мені. Ми здійснили кілька пострілів в укріплення ворога, у бліндаж. І були влучання. Були "300", були "200", — каже Олександр Ласійчук.
"Ворога ніколи не можна недооцінювати"
На фронті Олександр мав три контузії, однак у госпіталь тоді не звертався, щоб "не випадати зі строю". За майже два роки, відколи воює, був у відпустці двічі: 10 і 15 днів.
"Відпочинок потрібний завжди й кожному, тому що люди втомлюються і морально, і фізично. Але заміна — це важко, ну хто прийде на наше місце. Не кожен хоче йти. Якщо його неможливо затягнути в ТЦК, щоб він став на облік, якщо він боїться туди зайти, то як ця людина повинна з автоматом іти в бій", — говорить Олександр Ласійчук.
Фото: Олександр Ласійчук
З його слів, людям потрібно готуватися до участі в бойових діях.
"Потрібно було підготовлювати резерви вже віддавна, щоб одні з часом міняли інших. Ті, які зазнавали більших втрат, їх трохи підлатати, заміну зробити й знову відправляти в бій через злагодження. Підготовка у нас трошки затягнулася, бо всі думали, що війна мине швидко, наступ все вирішить. Не так. Ворог у нас — сильний, підступний. Ворога ніколи не можна недооцінювати", — каже військовослужбовець.
За його словами, ситуація важка на всій лінії фронту.
"Ворог тисне, ворог наступає. Ми йому не даємо можливості, щоб він розвивав наступ кілометрами. Так, він наступає сотнями метрів, десятками метрів, вкладаючи в ту сотню метрів 100 людей втрат. Я вважаю, що це не виправдовує ті затрати. Ми тримаємо оборону, контратакуємо, де є можливість, і все. Поки що так, поки не буде більше сил і засобів, щоб була можливість їх погнати, але все буде", — говорить Олександр Ласійчук.
Подарунки від односельців
На час розмови з кореспонденткою Суспільного, чоловік перебував на лікарняному, зараз уже повернувся на фронт. Із собою повіз подарунки для побратимів. Вісім FPV-дронів він закупив за гроші, які односельці наколядували.
Олександр Ласійчук на позивний Італьянець знищив до 20 російських дронів. Фото: Олександр Ласійчук
"Це — FPV-дрони українського виробництва з підсиленою батарейкою і з можливістю навіть до 20 км долітати. Вони будуть знищувати ворожу техніку, ворожий особовий склад", — показує Олександр Ласійчук.
Воюватиме до перемоги
"Планую воювати до перемоги. Маємо до Бердянська дійти, а потім на Крим повернути. Кажуть, у Криму вина хороші. Це ж — наша земля. Нам чужого не треба, але своє ми не віддамо", — завершує розмову Олександр Ласійчук.
