«Вогонь запеклих не пече…».
Якби Тарас Григорович жив зараз, я впевнений, він би дуже пишався українцями. Він написав би сотні рядків про запеклих українських воїнів з гарячими серцями і нестримною волею до перемоги. Воїнів, які відчайдушно, крізь вогонь і кулі, боронять свою Україну. Він писав би про нескорений Ірпінь, фортецю Бахмут, оплакував би Маріуполь і проклинав би Москву..
Але сьогодні разом із нами його пророчі слова. Він усе знав і просив остерігатися злощасного сусіда.
Кобзарю, ми вже не остерігаємось. Ми боремося. І поборемо!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
