Рівно рік тому ми прокинулися від вибухів в районі Гостомельського аеропорту. Там українські військові прийняли свій перший бій. Того ранку ворог почав “брати Київ за 3 дні”. І вже через місяць після перших вибухів в Ірпені ми зупинили його на шляху до столиці.
Сьогодні буде нелегкий день, коли ми хвилиною мовчання згадаємо кращих синів Ірпінської громади, які віддали і продовжують віддавати своє життя за Україну та її право на свободу і незалежність.
Сьогодні будуть болючі світлини, гіркі спогади та сльози.
Хтось обійме близьких в рідній оселі, а хтось снідатиме за столом у тимчасовому житлі, бо своє втратив. Хтось подзвонить до рідних з-за кордону з мріями чимшвидше повернутися додому. А хтось прийде до могил, де спочивають найрідніші люди.
А я сьогодні подякую кожному, хто стоїть і боронить. Дякую тим, хто вистояв весною на Київщині і вигнав нечисть зі святої для нас ірпінської, української землі. Дякую кожному воїну, рятувальнику, волонтеру, благодійнику, медику, учителю, енергетику, залізничнику, зоозахиснику, працівнику місцевого самоврядування та комунальних підприємств! Дякую усім, хто був і є поруч, хто пише новітню історію України, де б він зараз не знаходився.
За цей рік єдиною громадою стала вся Україна. Ми пройшли через бомбосховища та евакуацію, втрати та перемоги, бої та пункти незламності.
Ми назавжди навчилися любити та цінувати, єднатися всередині країни та вірити в Перемогу ЗСУ.
Слава Україні!
Віримо в ЗСУ!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
