Від успішної перезимівлі озимих культур залежать обсяги весняних польових робіт, урожайність та валовий збір зерна. А успішність перезимівлі визначається передусім погодними умовами зими та станом посівів на час припинення осінньої вегетації.
Про це повідомляє Черкаський обласний центр з гідрометеорології.
Умови для сівби та осінньої вегетації в попередньому році були складні. Причина в жорсткій осінній засусі та пізніх строках сівби, які не дозволили озимині досягти безпечної фази для перезимівлі – кущіння. Тож їх стан був в значній залежності від погодних умов зими. Тепла зима з середньою температурою повітря на 3° вище норми та морозами не нижче 18°, стала на боці аграріїв — ризиків для пошкодження та загибелі рослин не створювалося.
Завдяки сплескам «квітневого» тепла навіть покращився фазовий розвиток та добре розвивалася коренева система. Результати відрощування озимих рослин, що були взяті агрометеорологами області 25 січня на тестових полях, підтвердили успішність перезимівлі — пошкоджених та загиблих рослин виявлено не було. За агрометеорологічними розрахунками, на час відновлення вегетації близько 5 % озимини вийдуть із зими в незадовільному стані, що в рамках природного фону. Тож на площі до збирання необхідно орієнтуватися на засіяні восени.
Збереження потенціалу майбутнього врожаю у великій мірі буде залежати від весняного підживлення посівів та обробки проти хвороб і шкідників, ймовірність розвитку та шкодочинності яких є значною.
Цьогорічна зима може стати запорукою гарного врожаю, як було у схожі роки. Цьому сприяли: ранній затяжний характер весни, а значить ранній початок вегетації та поступовий розвиток посівів, відсутність масштабних засух. На активний розвиток посівів слід розраховувати у третій декаді березня з переходом середньодобової температури через +5° у бік підвищення, як було у аналогічні роки. Водночас із перезимівлею, для аграріїв актуальним є питання вологозапасів грунту на початок весни. Адже це вологоресурси майбутнього врожаю.
Умови для їх формування цього року в області складаються надзвичайно сприятливо. Адже, завдяки достатній кількості опадів та знову ж таки теплій зимі, яка стримала промерзання грунту, значна кількість опадів та талих вод, не стікали в річки та низини, а поглиналися ґрунтом.
За зимовим визначенням запасів вологи, вологозапаси у метровому шарі ґрунту, були на рівні найвищих значень за останні 30 років. На початок весни вони скрізь очікуються оптимальними в межах -145-220 мм. Найбільші значення на Лівобережжі області. У роки зі схожою погодними умовами, достатні вологозапаси грунту зберігалися до кінця весни. Однак, в окремі періоди літа відмічалася засуха.
