За інформацією: Суспільне Чернівці.
Вселенський патріарх Варфоломій та митрополит Епіфаній. Православна церква України
Думку про те, що ПЦУ не самоврядна, поширюють ті, хто зацікавлений у тому, щоб вона не зростала, щоб не було переходів. Тобто, звичайно, УПЦ МП і їх структури, які поки існують в Україні.
— Частина людей вважає, що УПЦ існує вже понад тисячу років, і що утворення ПЦУ зробило розкол. Яка з цих церков була основоположною?
— Ми спадкоємці Київської Русі. Це абсолютне перевертання ситуації з ніг на голову. Тому що церква Київської Русі отримала християнство від Константинополя, від Вселенського патріархату у 988 році. По суті вона були митрополією Вселенського патріархату аж до 2019 року, коли він вирішив надати їй автокефалію.
У 17 столітті було прийнято рішення не про передання Київської митрополії Москві, а про тимчасове управління з боку Москви над цією митрополією. Через географічну близькість і так далі. Але ніколи Вселенський патріархат не відмовлявся від того, що це його юрисдикція, а значить і автокефалію має право надавати тільки він. І він це зробив, він надав цю автокефалію в 2019 році. Тобто ця митрополія була його, але він добровільно сказав, що ось вам незалежність, ось вам самостійність.
Тобто логічне питання: якщо ця церква отримала автокефалію від того, хто колись давав християнство у 988 році, то саме вона і є спадкоємицею тієї церкви Київської Русі, правда? А не та, яка перебуває під Москвою, під Московським патріархатом, який сам отримав автокефалію, і ту, правдами-неправдами, лише у 16 столітті.
Які звʼязки в УПЦ залишились з РПЦ
— Кожен храм УПЦ має свій статут і деякі священики УПЦ стверджують, що не мають зв'язку з РПЦ, бо про це не йдеться в статуті. Але чи це дійсно так?
— Я думаю, у статуті кожної парафії УПЦ написано, що вона є частиною вертикалі, яка веде до Київської митрополії УПЦ.
Вони ж не заперечують, що є частиною УПЦ, очолюваної Онуфрієм. Це у їх статутах обов'язково, тому що у православному світі не існує такого явища, як окрема парафія. Тобто з точки зору українського світського законодавства кожна парафія — окремо зареєстрована структура. Але з точки зору самого церковного устрою — вона підпорядкована Київській митрополії УПЦ. А УПЦ, як встановила релігієзнавча експертиза, є частиною РПЦ.
Вона не зробила тих кроків, які повинні засвідчити, що вона повністю вийшла зі структури Російської церкви. Відтак буде дослідження статутів храмів УПЦ. Якщо експерти знайдуть там зв'язок, то нададуть тій громаді припис і час, щоб його усунути. Якщо ж вони не усувають, тоді держава подає до суду.
В УПЦ є два шляхи: або приймати рішення про перехід до ПЦУ двома третинами членів зборів і існувати у її структурі, або тоді казати "ми вже не у структурі цієї УПЦ, яка підпорядкована Москві. Ми парафія сама по собі".
— Під час обшуків у Свято-Миколаївській церкві у Чернівцях у листопаді 2022 року у СБУ заявляли, що знайшли російське громадянство та листування у керівників єпархій зі своїми кураторами з Москви, в яких вони нібито отримують методички щодо особливостей проведення церковних літургій після повномасштабного вторгнення. Чи є різниця у змісті проповідей священників УПЦ та ПЦУ?
— Це відбулось вже понад два роки тому. Але ми бачимо, що митрополит Мелетій, щодо якого були ініційовані ці дії, зараз є очільником УПЦ в нашій області, міністром закордонних справ в УПЦ, є такий відділ з міжнародних зв'язків церкви. Тобто він і зараз активно діє і вочевидь не отримав якихось санкцій від української держави. Тут вже питання до СБУ, чи мають вони дійсно достатню базу доказів, щоб його притягнути до відповідальності.
Поки що він до відповідальності не притягнений, хоча президент заявляв, що він громадянства України позбавлений. Це Мелетій Єгоренко, який на Буковині очолює УПЦ. Він кожної неділі служить у соборі і так далі.
Щодо листа, що там був знайдений. Він навіть, я пригадую, у той період підтверджував це, що "швидше за все писав той лист". Таке формулювання "швидше за все", але по суті він це визнав. Це був лист його переписки із представниками Російської православної церкви на Заході. І що він у тому листі формулював? "Так, ми залишаємось частиною Російської церкви і ми не хочемо інакшого. Але нас трохи засмучує те, що лідери у Москві сьогодні роблять такі заяви, які ставлять нашу репутацію під удар". Така маніпулятивна половинчаста позиція.
Також він у своїх таємних листах, так би мовити, чи конфіденційних, пише що "та ні. Ми все таки частина Російської церкви". Ось цей лист дуже симптоматичний.
Архів. Обшуки в Свято-Миколаївському соборі. Джерело: ssu.gov.ua
Щодо проповідей — це дуже індивідуальна річ. Кожен священник робить проповідь від свого серця, звісно, керуючись православним вченням. Тому я допускаю, що і в УПЦ є сумлінні, совісні і навіть патріотичні священники. Деякі, окремі, які у проповідях вчать християнського вчення, а зло називають "злом", добро — "добром".
Є і так, якщо говорити про священників УПЦ, які говорять про абстрактний мир, про те, що ми не від світу цього, як християни. Таким чином, по суті, потураючи тому, що їх паства не чутлива до речей, де треба бути принциповими, безкомпромісними, тобто у боротьбі і протистоянню агресорові.
Навіть митрополит Онуфрій намагається у своїх проповідях говорити тільки про євангельські речі, щоб не було претензій політичного характеру. От у Києві він звертався до пастви, десь у березні 2022 року, навіть не церковнослов'янською, якою вони служать, а чистою російською.
Ще один такий момент, коли ми говоримо про проповідь чи публічні звернення їх лідерів. Треба віддати належне. 24 лютого 2022 року Онуфрій звернувся з певними словами, він засудив війну, розв'язану Росією, назвав її "Каїновим гріхом", але сам проговорився. Тобто він дещо читав з листочка, а дещо говорив від себе. Є такий фрагмент у тому відео, де він звертається безпосередньо до Путіна і сказав таку фразу: "Це велика ганьба для нас, що ми воюємо один проти одного". Тобто він зрівняв жертву і агресора. Митрополит Онуфрій вжив тут свідомо чи несвідомо займенник "ми". Тобто ототожнив нас, мовляв, це сімейний конфлікт, суперечка.
І ще такий момент щодо митрополита Онуфрія. Коли були заяви про наявність у нього російського паспорта, до нього звернулись журналісти. Це, здається, десь пів року тому було. Він почав говорити, що не знає, чи у нього є те громадянство. Бо колись він справді тривалий час мешкав у Росії. Можливо, Росія і числить його своїм громадянином. Але у межах своїх бесід він сказав, що у нього прекрасні спогади про роки, проведені в одному з монастирів Росії.
Тобто на ментальному рівні ця людина, вочевидь, не розмежовує українськість і вона таки підходить до цього, як до якоїсь братськості.
Архів. Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій. Фото: Уніан
— Чи є в УПЦ МП пропаганда?
— Звісно. Я вважаю, що коли представники УПЦ кажуть, що ми не російська церква, ми не були нею — то це маніпуляція і пропаганда, спрямована на те, щоб подати ситуацію не такою, якою вона є насправді, а такою, яка вигідна їм і Москві.
Якою є мова у більшості парафій УПЦ — церковнослов'янська з російською фонетикою. Це зберігає єдиний мовний простір з Росією.
Крамниці, де продаються релігійні книжки, де є молитва за російське воїнство, російську державу.
Чому віряни звертаються до уряду США
— Звернення представників УПЦ до уряду США після голосування за перехід до ПЦУ — це пропаганда?
— Той чоловік, який на відео озвучував те звернення, каже, що "хочуть перейти з православної віри у віру ПЦУ". Тобто він дає такий меседж, що ПЦУ — не православна віра.
Вони завжди кажуть "ми поза політикою", а тут якраз демонструють абсолютне перебування у політичному дискурсі, бо знають про попередні заяви Венса, де він давав проросійські натяки, і думають, що буде відповідна реакція.
— Після голосування у Сторожинці щодо переходу до ПЦУ прихильники УПЦ зібрали орієнтовно 10 тисяч підписів під зверненням до СБУ, прокуратури, уряду США та віцепрезидента Джей Ді Венса, Надзвичайної і Поважної Посолки США та румунського посла щодо можливих порушень прав релігійних громад УПЦ. Чого чекати, якщо якась з цих країн відреагує на звернення?
— Україна повинна бути готова, що є різні реакції. Скажімо, була реакція певної комісії ООН, де було сказано, що є певні кроки з переслідування Української православної церкви.
Якщо будуть такі заяви від США, чи від Румунії, чи ще від якоїсь країни, то потрібно, посилаючись на факти, на логіку, на аргументи, демонструвати, що це не так.
Але якщо все-таки були якісь порушення на конкретних локальних громадах, то, напевно, це треба визнавати. Умовно кажучи, якщо відбуваються збори, приймається певне рішення, але долучаються до цих зборів люди не з цього села. Я не знаю, чи так було, але я просто загально моделюю ситуацію. Це неправомірно. І українська держава повинна сказати, що це неправомірно.
— А чи існують випадки пропаганди у ПЦУ?
— На проповідях, на богослужіннях ми чуємо євангельські речі, ми чуємо там патріотичні речі, ми чуємо, попри те, що у християнстві сказано, що треба любити своїх ворогів і пробачати — не може бути повноцінним, якщо той, хто вчинив зло, ще у цьому не покаявся. Тому поки Росія відкрито йде зі зброєю проти України, українці зобов'язані чинити опір.
Українці не повинні здаватися, пробачати їм в тому сенсі, що от забирайте, мовляв, наші території, ми вам пробачаємо. Це неприпустимо. Такі речі звучать у проповідях священників ПЦУ.
Тому я не вважаю, що в ПЦУ є пропаганда. Інша річ, що є кращі чи гірші священики. На проповіді говорити якісь речі, які сіють розбрат, ненависть до протестантів — таке не виключено, але це поодинокі явища, на які треба реагувати відповідно.
Що змінить закон про заборону релігійних організацій, повʼязаних з РФ
— У вересні став чинним закон, відповідно до якого всі релігійні організації в Україні мають розірвати зв'язок з РПЦ. Вони мають на це дев'ять місяців. Яка ймовірність, що не всі храми УПЦ встигнуть це зробити?
— Звичайно, що всі не розірвуть. Ми бачимо тенденцію. На Буковині досі понад 300 громад УПЦ МП. А прийняли відповідні рішення про перехід лише 30 або 40. На момент, коли завершиться термін, який відводить закон, ще далеко всі не розірвуть.
Держава буде приймати рішення — якщо встановлять, що статут релігійної громади містить зв'язок з релігійними центрами Росії, то повинні будуть подавати до суду для унеможливлення цієї організації.
— А чи є неконфліктний спосіб проводити збори?
— Ті, хто не погоджуються, мають право утворити свою іншу релігійну громаду. Такий шлях. Завжди будуть певні непорозуміння, умовно кажучи. Ось та бабуся стверджує, що вона тільки за старий устрій, старий лад, тобто підпорядкованість УПЦ. А от ці кілька людей кажуть ми хочемо бути в ПЦУ. Це конфлікт? Так, конфлікт, але він неминучий.
Головне, щоб не доходило до силових протистоянь, які абсолютно шкідливі в умовах війни, тому що нам і так достатньо кровопролиття, нам і так достатньо болю на війні з агресором, щоб ще одні українці билися з іншими.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
