Передача земель наукових установ у суборенду: які наслідки через це прогнозують науковці з Чернігівщини

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Завідувачка сектору колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів Юлія Воробей показала культуру бактерій, яку використовують для створення біологічних препаратів для сільгоспвиробництва. Суспільне Чернігів

За її словами, колекція інституту налічує 600 штамів різноманітних мікроорганізмів. Спочатку штами виділяються і досліджуються в лабораторних умовах, а далі їхній вплив на культури вивчають безпосередньо на посівах у полі. Директор інституту Анатолій Москаленко показує одну з наукових ділянок поблизу Чернігова.

"На цій ділянці ми досліджуємо ефективність нових препаратів в технологіях різних культур. Зокрема, в цьому році це озима пшениця, це картопля, це горох, ячмінь, овес та картопля. І значна площа буде відведена під люпини".

Скільки гектарів земель планують вилучити

Загалом інститут має 334 гектари земель, каже Анатолій Москаленко. З них 45 гектарів поблизу Чернігова та 289 гектарів біля села Прогрес. Там науковці займаються селекцією люпину, насінництвом вівса та жита.

31 березня 2025 року Фонд держдержмайна вніс до Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження, згідно з яким землі інституту мають вилучити та передати новоствореному держпідприємству "Резерв". Надалі їх планують передати в суборенду через систему "Прозорро.Продажі".

"Інститут фактично залишається не тільки без ріллі, а іще 3,5 гектари заберуть десь біля корпусів. Вважайте, безумовно, що селекція зникне, тому що вона ж потребує земельних ділянок. Насінництва не буде. Де використовувати та перевіряти у технологіях вирощування сільгоспкультур мікробні препарати не буде. Ну, а як можна впроваджувати мікробні препарати, якщо ми не знаємо, чи вони дієві, чи не дієві, коли їх застосовувати, в яких дозах, чи сумісний з агрохімікатами?", — каже Анатолій Москаленко.

Директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Анатолій Москаленко. Суспільне Чернігів

За його словами, вилучення земель у перспективі зменшить кількість українських біозасобів, а також вітчизняного насіння на ринку.

"Парадокс у чому? Декілька днів тому Європарламент прийняв рішення абсолютною більшістю голосів. І наша сертифікація насінневого матеріалу — соняшника, ріпаку, сої й цукрових буряків є адекватна до сертифікації країни Європейського Союзу. І нам дозволено експортувати наше насіння в країни Європейського Союзу".

Озима пшениця. Суспільне Чернігів

У листі, який отримав інститут від Фонду держмайна, зазначається, що вилучення та передача земельних ділянок у постійне користування підприємству "Резерв" відбуватиметься по всій Україні. Загалом у науково-дослідних підприємств НААН заплановано вилучити понад 135 тисяч гектарів.

Лист від Фонду держмайна. Суспільне Чернігів

Яка позиція наукових установ

Президія Національної академії аграрних наук 2 квітня висловилась проти вилучення земельних ділянок та направила відповідне звернення до голови Верховної Ради, прем'єр-міністра та членів уряду. Про це повідомляє пресслужба академії.

У заяві Фонду держмайна України на офіційному сайті йдеться, що вилучення не стосується тих площ, які реально використовуються для польових досліджень, селекції, тваринництва чи підготовки кадрів.

Заява від Фонду держмайна. Фонд державного майна України

Анатолій Москаленко каже, після отримання листа про вилучення земель він намагався комунікувати з Фондом держмайна.

"Електронний лист не прийнятий. Письмовий лист, який ми надіслали із врученням замовний, відмовились приймати у Фонді Держмайна. І він до нас повернувся знову назад. У нас 100% всі землі завжди використовувалися для дослідницьких цілей, насінництва і селекції люпинів".

Лист про вилучення земель отримала й Носівська селекційно-дослідна станція

Виконувачка обов'язків директорки Наталія Буняк розповідає, установа займається селекцією зернових, овочевих культур, багаторічних трав та формуванням насіння.

"Селекція проводиться з основними зерновими культурами, такими як ячмінь, овес, яра та озима пшениця, тритикале. На сьогодні в реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, є 45 сортів носівської селекції. За останніх п'ять років до реєстру сортів внесено 17 сортів.

Виконувачка обов’язків директорки Наталія Буняк. Суспільне Чернігів

Вона розповіла, в разі вилучення земель станція втратить близько 85 відсотків ріллі.

Носівська дослідна станція з 994 гектарів позбавляється левової частки. Залишається лише 147 гектарів. Оскільки бюджетне фінансування нашої установи в межах 400 тисяч, а фактично на виконання цих завдань ми щорічно витрачаємо понад 10 мільйонів гривень, то це буде означати, що немає головного ресурсу, на якому отримуються ці кошти – земля".

Поле із пшеницею. Суспільне Чернігів

За її словами, торік від реалізації вирощеної продукції вони отримали 42 мільйони гривень. А також сплатили понад 5 мільйонів гривень податків до різних бюджетів.

"Немає надходжень – немає можливості проводити оплату заробітної плати, проводити матеріальні витрати. Тобто фактично установа буде приречена на ліквідацію".

Наталія Буняк каже, разом з Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва вони звернулися з листом до Мінагрополітики щодо недопущення вилучення земельних ділянок.

Також Суспільне направило запит до Фонду держмайна України з проханням надати інформацію про строки вилучення земель, перелік установ на Чернігівщині, процедуру інвентаризації та, за яких умов установи зможуть зберегти землю у своєму підпорядкуванні.

Суспільне направило запит до Фонду держмайна України. Суспільне Чернігів

Читати ще

Читати ще

У Чернігівській області аудитори виявили порушення у закупівлях на понад 280 мільйонів гривень

Новости Украины