Ні перекривання доріг, ні зрив мобілізації не зупинить російське вторгнення, а навпаки допоможе ворогу створити інфопривід для дестабілізації ситуації в Україні.
Зазначимо, сьогодні група людей влаштувала мітинг на трасі міжнародного значення Київ-Чоп на знак протесту проти дій ТЦК та СП.
Усім українцям важко. Йде третій рік повномасштабного вторгнення. Щодня гинуть українські захисники, кордони закриті, військовослужбовці ТЦК «не так» проводять мобілізацію, зброї недостатньо, ми з кожним днем відчуваємо погіршення свого стану, як морального, так і фінансового. Так, коротко можна описати те, де ми знаходимося.
Чи допоможе перекривання доріг та зрив мобілізації зупинити російське вторгнення? Ні! Чи допоможе воно нашим ворогам? Так. Можете не сумніватися, що сьогоднішні кадри з Ракошина та Карпат обов’язково з’являться на російських телеканалах та телеграмах. Вони зловтішатимуться, що в Україні почалися бунти.
Згадайте 2022 рік. Чи могло тоді прийти комусь в голову організувати такий мітинг? Ні! А знаєте чому, бо у всіх без виключення був страх, що ворог захопить Україну і чинитиме безчинства так як у Бучі, Гостомелі, Маріуполі чи на Херсонщині.
Оцей страх давав єдність нації, коли всі зціпивши зуби працювали на перемогу. То що є сталося через 2 роки? Ворога вигнали з Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини, Харківщини — війна відступила до теперішньої лінії фронту і ми всі розслабилися — війна десь там. І почалися нові хвилі невдоволення, які ворог через своїх агентів впливу почав масово поширювати серед нас. Особливо це працює через низинний інформаційний простір tiktok і viber-чати: ТЦК такі-сякі, поліція не така, СБУне так працює і таке інше.
А чи задумувалися ви, що у ТЦК зараз переважна більшість тих військових, які пройшли пекло війни? А чи задумувалися, що переважна більшість поліцейських, які забезпечують порядок на наших вулицях теж по ротації були на передовій і зараз там знаходяться? Але нам невигідно про це думати і це визнавати, бо у нас закладено, що влада погана, поліція погана, військові ТЦК погані. А вони виконують свою роботу, щоб ми, громадяни України, дотримувалися Законів. Так, є багато випадків несправедливості, так, влада робить помилки, так є ті, які наживаються під час війни на схемах і живуть нечесно, але іншої влади у нас немає і влада є лише відображенням суспільства.
Так, нам важко, так буде ще важче, бо ворог працює над тим, щоб нас перемогти різними способами. Але це важко зараз не йде у жодні порівняння з важкістю, яка настане, якщо окупант прийде у наше місто чи село, а за собою вони приведуть вбивства, згвалтування, грабежі, виселення в Сибір, а на ваше місце заселять росіян.
Тут нема легкого виходу з ситуації, бо це важко осягнути, але працювати на ворога і сприяти йому у послабленні України — це 100% не варіант. А владі вже нарешті потрібно навести лад з мобілізацією і почати відновлювати справедливість, щоб люди отримали інструмент єднання, а не розбрату.
