За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Бджолярка з Олеся Токарь. Суспільне Тернопіль
На пасіці бджолярки Олесі Токарь на Чортківщині — 23 вулики. Сьогодні вона разом з батьками готується до збору першого врожаю меду в цьому році.
"Погода добре, щоб була суха і погожа, безвітряна, щоб не було дощу. Якщо бджілки відчувають, що буде дощ, то вони дуже агресивні і кусючі".
Вулики. Суспільне Тернопіль
У кожному вулику близько 80 тисяч бджіл і від 20 до 24 рамок.
"На третинку вже запечатаний, цей вулик вже точно зрілий. Вони все приносять мед в рамку з верху, до низу. Я з самого низу взяла, поставила трішки меду, гарно притиснула і дивлюся. Є 18% це чудово. Густий мед, можна брати. А тепер в процесі ми будемо їх стрясати, обмітати. Є щіточки для бджіл, але вони штучні і бджоли їх не люблять. На пір’я, вони найкраще реагують. Пір’ячко їх гарно гладить по спинці і все".
Рами у вулику. Суспільне Тернопіль
Олеся розповідає на пасіці кожна бджолина сім’я відрізняється одна від одної працьовитістю.
"Є на пасіці завжди основна маса — середняки. Є декілька сильних завжди, продуктивних дуже. І є декілька слабких, яких треба завжди підсилити, допомогти їм. Сильні бджоли підтримують слабких. Вони не можуть бути всі одинакові. Так, як і люди всі різні".
Олеся Токарь. Суспільне Тернопіль
Олеся про кожну бджолину сім’ю веде записи, дані є за всі 10 років, відколи займається бджільництвом. Жінка розповідає, починали з 3 вуликів на пасіці. Олесю собі в поміч взяв її тато, а зараз це вже її основна діяльність: ягідництво, сад, бджолярство і виготовлення продукції з неї. Поряд з пасікою родина Олесі також вирощує фруктовий сад, там росте приблизно 800 дерев, поміж ними бджолярка досіяла різних квітучих рослин для бджіл.
"Якщо є бджоли, то урожайність культури зростає від 30 до 70%. З того боку ліс, річка і луки. Колись там було пасовище, а тепер корів нема, то там о таке різнотрав’я, цвіте все, що тільки можливо, то просто для бджіл є раєм".
Сад біля вуликів. Суспільне Тернопіль
Олеся розповідає, бджоли зазнають шкоди від власників полів, які кроплять посіви хімією.
"Це реально є проблема, особливо, місцями. Я в "Спілці пасічників Чортківщини", то ми не раз спілкуємося на цю тему, не раз вже були такі серйозні потрави. Слава Богу, що нас це не зачіпає, бо ми далеко від полів".
Бджоли. Суспільне Тернопіль
Найбільше на кількість і якість меду впливають саме погодні зміни. З дощової весни — менше меду. Якщо надто спекотно — також. Загалом, залежно від погодних умов за сезон може бути дві викачки меду, а за сприятливих умов то 3, 4.
"Наприклад, якщо влітку дуже спека. Якщо висока температура, а бджоли холоднокровні комахи і вони дуже залежать від температури навколишнього середовища. І в польоті, коли вони працюють, їхня температура ще на кілька градусів зростає. Якщо влітку плюс 30, то таку температуру навіть от в пік, вони навіть не будуть вилітати з вулика, для них це важко".
Коли рамки з вулика витягли і перевірили мед на готовність, наступний етап — підготовка їх до викачки в медогонці. Цим займається Олесина мама.
Олеся передає рамку для мами на викачку меду. Суспільне Тернопіль
"Беру рамку і несу до стола. Спеціальний стіл, де дуже зручно відкривати чарунки, оці всі колбочки такі. Що неможливо ножем зрізати, то беру тоді грабельки, гребінець. Забрус дуже корисний, бо там зберігається і бджолиний пилок, перга. І прополісу частинки. Він дуже добре допомагає від кашлю. Все закладаємо в медогонку. Тепер наступну рамочку", — каже мама бджолярки Оксана Левчук.
Мама бджолярки Оксана Левчук. Суспільне Тернопіль
У медогонці вміщається чотири рамки. 20 обертів в одну сторону і потрібно розвернути рамки, каже Оксана, тоді ще 40 обертів. Таким чином, з одної рамки в середньому може бути від 2 до 5 кілограмів меду.
Олеся каже, весняний мед — найкорисніший і найсмачніший, бо він з різнотрав’я.
"Дітям маленьким рекомендують, якщо починати давати мед, то саме цей весняний мед. Бо в нього зовсім інший мінеральний склад і він не викликає такої алергії".
Медогонка. Суспільне Тернопіль
Викачавши мед, Олеся повертає рамки в рідний вулик.
"Кожний вулик має свій запах і ми стараємося, от викачали та рамки до рідного вулика повертаємо, ми їм не колотимо. Почнуть нападати бджоли одне на одного з різних вуликів. Вони вміють визначати координати. Бджоли підлітають, але багато вуликів, вони дивляться по кольору і за формою, вони розрізняють, навіть, кількість пелюсток на квітці, вміють порахувати. Кожна бджола має свій запах і на вході у вулик завжди є охоронці. Тому запах має значення".
Бджоли. Суспільне Тернопіль
Олеся говорить, любить бджіл, а також виготовляти різні вироби з меду: креми, мило, з воску — свічки. А от її чоловік каже, навпаки, не дуже полюбляє. Але все одно їй допомагав, доки не пішов добровільно два роки тому на війну.
"З лютого 2022 року. Він сам пішов, добровільно. Це просто позиція життєва. Я ним дуже пишаюся. Він з мамою вже в бджолярні, але багато фізичної роботи біля дому робив. Наприклад, покосити траву, ще там щось. Це все він відповідав. Але ще таке є, я вже з іншими жінками спілкувалася, в кого чоловіки служать, що тільки чоловік пішов, то машина ломиться, в хаті все починає ламатися, крани, замки, все, ніби навмисне. І жінки мусять давати собі раду. Хто вчиться міняти".
