5 травня — Всесвітній день акушерки Помічники лікарів, так називають акушерок у пологових будинках, відзначають своє професійне свято «Всесвітній день акушерки» 5 травня. Робота цієї категорії медиків незамінна, за великим рахунком — акушерки допомагають малюкам з’являтися на світ.
MYNIZHYN.com поспілкувався з акушеркою жіночоі консультаціі Ніжинського пологового будинку — Ювко Тетяною.
Вона розповіла нам про свій перший робочий день, про психологію майбутніх мам та народження дітей.
Детальніше у нашому інтерв’ю
— Скажіть, скільки ви вже працюєте акушеркою? Скільки з них в Ніжині?
— У 1997 році я закінчила Ніжинське медичне училище за спеціальністю «Акушерська справа» і працюю вже майже 21 рік.
Всі ці роки — у жіночій консультаціі Ніжинського пологового будинку.
— Чи пам’ятаєте свій перший робочий день?
— Звісно пам’ятаю! (Посміхається – авт). Мій перший робочий день розпочався одного літнього дня, адже я прийшла на роботу у липні місяці.
І от в ті дні відділення жіночої консультації переїздило з одного приміщення в інше. Так ми й познайомились із колективом — в клопотах у роботі під час переїзду.
— Звісно, що робота будь-якого медика – досить відповідальна, бо мова йде про життя та здоров’я людей. А у вас ще зі своїми тонкощами, адже ви ще й та людина, яка допомагає малюкам з’являтися на світ. Як на початку свого трудового шляху ви себе налаштовували та, можливо, переборювали страх і тривогу?
— На початку свого трудового шляху я працювала акушеркою кабінету планування сім’ї. І я вам скажу, що це дуже відповідально: знайти підхід до кожної конкретної сім’ї, допомогти пройти обстеження, запланувати вагітність, допомогти жінкам виносити та народити здорову дитину і зберегти при цьому здоров’я жінки.
А для того, щоб краще розуміти психологію кожної майбутньої мами, знаходити точки дотику, я здобула вищу освіту за спеціальністю практичний психолог.
Можу вам з упевненістю сказати, що працюючи з вагітними жінками, я разом з ними переживаю всі їхні страхи, переживання і намагаюсь розрадити їх у хвилини відчаю та хвилювань. Адже всі ми – живі люди.
У розмові з жінками намагаюсь налаштувати їх на позитивне мислення, підказати раціон харчування під час вагітності. Також ми говоримо з ними про переваги грудного вигодовування, про здоровий спосіб життя, про їхніх майбутніх малюків.
Взагалі я люблю свою роботу, тому особливих якихось складнощів у роботі немає, бо вона приносить мені задоволення.
Страх виникає лише при паталогічних станах у вагітної жінки або ж у плода. Але, коли знаєш, як діяти, то навпаки – це лише дає стимул для досягнення мети: аби народилася здорова дитина.
— А що відчуває людина, яка бачить перші хвилини життя малюків? Що це за відчуття, враження? Що б ви про це сказали?
— Перші хвилини після народження малюка дуже хвилюючі, як для мами так і для персоналу. Кожне немовля вистраждане і нами. Пологи у жінок ми сприймаємо, як свої власні і новонароджених дітей, як своїх.
А зустрічаючись вже за межами пологового будинку, ми раді бачити і вдячних мам і здорових малюків.
— Якщо торкнутися гіркої теми війни, то чи змінила щось війна саме у вашій практиці? Можливо в житті тих самих мам: може жінки стали частіше чи менше народжувати? Чи не з’явилося більше патології та тяжких родів через переживання майбутніх мам?
— Війна, звісно, внесла свій відбиток і на народжуваність. У першій половині 2022 багато жінок виїхали за межі нашої області та за кордон. Але наш пологовий будинок працював і приймав жінок на пологи. Були жінки навіть з дітьми, бо не мали змоги повернутися до своїх осель, які в той час були окуповані.
Ті страшні часи для нашої області зараз минули. Життя трохи стабілізувалося і ми сподіваємося на збільшення народжуваності у цьому році.
Щодо патології та тяжких родів можу сказати, що їх кількість не збільшилась і це радує. Отже, наші незламні жінки змогли подолати усі труднощі війни чи фінансової нестабільності у родинах.
— А про що ви мріяли в дитинстві? Ким хотіли стати? Якщо можна було б повернути час назад, яку професію обрали б?
— В дитинстві я мріяла стати лікарем і частково моя мрія збулась: я стала акушеркою, що теж дуже почесно. Головне, що робота приносить задоволення.
Чи змінила б я професію, якби повернути час назад? Мабуть, що ні. Маю внутрішню потребу бути комусь корисною, потрібною. В своїй професії я це знайшла. Адже від добра добро не шукають.
— Щоб ви побажали нашим читачам?
— Читачам хочу побажати міцного здоров’я, легких профілактичних оглядів, жінкам – бажаної вагітності та радощів материнства. А чоловікам – бути опорою для своїх жінок та сім’ї і тихою гаванню для кохання.
І головне – нашої Перемоги та мирного неба над головою.
Фото з архіву Ювко Тетяни
Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер
