Суспільне Черкаси / Марія Гаврилян
Зібраний вручну перший сніп, обрядові пісні та зажинкові ритуали. На Канівщині показали, як розпочинали жнива у давнину. Такий розважально-інформативний захід влаштувало одне із найбільших агропідприємств Черкащини.
Таким чином хотіли показати, як змінилася робота хліборобів з тих часів, розповів Суспільному його керівник Олександр Воскобойнік.
На Канівщині біля сучасної техніки жителька Мошен, учасниця колективу художньої самодіяльності "Витоки" Катерина Лось пригадала, як розпочиналися зажинки у її дитинстві. Тоді її у поле брала із собою бабуся.
"Бабуся й показувала, як треба у пучки брати, як нахилятися та й тим серпом збирати так, щоб не виривалося, а було у пучку. І скільки тих пучечків треба, щоб вийшов отой сніп".
Біля ще нескошеної пшениці розкладали традиційні атрибути: хліб із торішнього врожаю та громова свічка, аби вберегти поле від негоди, пояснила пані Катерина. Потому вже жниварі із косами та серпами бралися до роботи.
Суспільне: Черкаси
Свою молодість пригадав і пан Микола Терещенко з Катеринополя. Розповів: косити його навчив батько.
"Навчив мене батько робити валки. Ми косили сіно. І щоб такий був валок рівненький, треба почати косити, а тоді його збивати ногами. Це все воно з практикою".
Суспільне Черкаси / Марія Гаврилян
Перший сніп збирають вручну. Перев’язують у традиційний спосіб – перевеслом. Пані Катерина пояснила: перший сніп — святковий:
"І вже коли цей перший сніп зжали, цей — перший, святковий, поставили, то треба було його підперезати червоною стрічкою. І це повинна була робить тільки незаміжня дівчина. Тоді примовляли: зав’язую стрічною алою, щоб завжди бути з парою".
Цей перший сніп, додала пані Катерина, заносили до хати й ставили на покуті. А пшеницею з нього починали засівали поля восени.
Суспільне Черкаси / Марія Гаврилян
Після історичних майстер-класів на полях стартувала справжня жнивна кампанія. Комбайнер Петро Кучменко розповів, що вперше у поле вийшов на тракторі "Нива" 50 років тому.
"Техніку я люблю, приносити людям користь – для цього ми й живемо на світі", — пояснив пан Петро.
Цьогоріч, за словами керівника агропідприємства Олександра Воскобойніка, прогнози на врожай хороші:
"Ми собі завжди ставимо амбітні плани, але в цьому році тими погодними умовами, а травень був без опадів, дещо підпалило нам пшеницю. Але старт доволі непоганий: 6.6, 6.8 ми збираємо. Якщо ми щороку збираємо 7 і десь не дотягуємо 300-400 кг. Але ми ще тільки вчора почали".
Пшениця, додав пан Олександр, другого, третього класу, тобто з високими хлібопекарськими якостями. Не фуражна. Це означає, що ціна на хліб не зростатиме. Перестрахувалися аграрії і через нестабільну ситуацію із зерновою угодою, зауважив керівник ОВА Ігор Табурець.
"Досить багато агропідприємств добудували додаткові зерносховища. Загальна кількість їх нині сягає 100 тисяч тонн, щоб було де зберігати зерно до експорту. Також додатково пропрацювали заздалегідь і логістичні шляхи. З огляду на позицію росіян, будуть в основному здійснюватися через західні кордони".
Суспільне Черкаси / Марія Гаврилян
Загалом, за словами Ігоря Табурця, середній валовий збір зернобобових більший, ніж торік. За два тижні від старту жнив аграрії обробили 9.5 тисяч гектарів. Зібрали 51 центнер з гектара, торік було близько 48-ми.
