За інформацією: Суспільне Чернігів.
Карта Чернігівської області. Суспільне Чернігів
26 жовтня 2025 року спливає п’ятирічний термін, на який були обрані голови громад та депутати місцевих рад. Посилаючись на це, політична партія "УДАР" оприлюднила ідею законопроєкту, за яким пропонує зберегти та зафіксувати безперервність повноважень місцевих рад і голів громад та чітко розмежувати повноваження місцевого самоврядування й військових адміністрацій. Нардеп від фракції "Слуга народу" та голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін назвав цю ініціативу внутрішньою політичною грою. За його словами, безперервність повноважень органів місцевого самоврядування зберігається і після 26 жовтня, а проведення будь-яких виборів в умовах воєнного стану неможливе. Своєю чергою юристи говорять про те, що проблеми полягають не у самій легітимності місцевих рад та голів громад, а у відсутності чіткого правового врегулювання цих питань.
Що чекає на органи місцевого самоврядування після 26 жовтня, що говорить закон про подальше їх функціонування, які є варіанти розвитку подій та які проблеми на сьогодні наявні у громадах Чернігівщини – читайте далі у матеріалі Альони Марчан.
Процедура не деталізована
Як розповів Суспільному Віталій Безгін, на сьогодні в Конституції України умови продовження повноважень в умовах воєнного стану щодо влади центрального рівня більш чітко прописані, ніж по місцевому самоврядуванню.
Віталій Безгін, член комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Фейсбук сторінка Віталія Безгіна"Там у статті 141 сказано про термін 5 років. Але водночас процедура не деталізована, що залишає люфт часу. Я взагалі не бачу жодних проблем, які стосуються рад місцевого рівня: селищних, міських і районних, тому що для них це були перші вибори. В обласних радах трошки складніше, але я теж вважаю, що має діяти принцип безперервності влади, а воєнний стан не передбачає проведення виборів. Така колізія в законодавстві не перша і не остання, яка виникає в нас від початку повномасштабної війни".
За словами Безгіна, передумов для проведення виборів в Україні немає.
"Станом на зараз усе йде до того, що в останню неділю жовтня строкових місцевих виборів не буде. Але завжди є якийсь відсоток на те, що все якось зміниться – це завершення війни. Тому місцеві вибори можливі у разі завершення воєнного стану”.
У порушенні питання легітимності місцевого самоврядування нардеп бачить політичне підґрунтя.
“Це чисто внутрішня політична гра, це листівки, якісь розсилки, які робила партія «УДАР». І сумно, що деякі наші внутрішні політики ставляють свою персональну політичну амбіцію вище за якусь єдність, тому що насправді це грає на руку росіянам: знову якісь тут чвари (розводити, – ред.), знову порушувати питання нелегітимності".Читати ще
Читати ще
У громадах Чернігівщини може збільшитися кількість старостинських округів
Додамо, що на офіційному сайті політичної партії "УДАР" йдеться про те, що вони запропонували законопроєкт, який має зберегти та зафіксувати безперервність повноважень місцевих рад і голів громад, а також чітко розмежувати повноваження місцевого самоврядування та військових адміністрацій для запобігання дублювань.
Учасники круглого столу. udar.party/media"26 жовтня завершується п’ятирічний термін повноважень місцевих рад, і юридична невизначеність може створити низку проблем. Законопроєкт захистить самоврядування та унеможливить конфлікти з військовими адміністраціями в громадах, де вони створені. Прибере наявне дублювання, яке створює лише хаос на місцях, протистояння і послаблює в цілому систему влади в країні, й від цього під час війни ніхто не виграє", – пояснив суть ініціативи депутат Чернігівської міськради та заступник голови центрального виконкому "УДАРу" Олександр Ломако.
Чи є ризики після 26 жовтня введення в громадах військових адміністрацій, Безгін відповів таке:
"У цьому питанні немає ніякої прив'язки до конкретної дати. Станом на зараз і в будь-який інший день воєнного стану — це повноваження президента, якщо ставка йому дасть доповідь, що десь необхідно впроваджувати військові адміністрації, то я не думаю, що будуть якісь проблеми з його указом з цього приводу. І тут нема різниці — це умовний Ужгород чи північ Чернігівщини. Але питання в тому, що ми системно використовуємо військову адміністрацію у двох варіантах. Один – це коли вона впроваджується в зоні активних бойових дій, і тоді вона повністю на себе перебирає всі самоврядні повноваження. Другий – це коли з тих чи інших причин є недієздатність місцевої влади чи питання підвищеного ризику. І тут коли впроваджується військова адміністрація, вона на себе не перебирає самоврядні повноваження".
Більша проблема з депутатами
Міський голова Корюківки Ратан Ахмедов у коментарі Суспільному сказав, що проблеми з легітимністю місцевих органів влади після 26 жовтня не має бути.
Ратан Ахмедов, міський голова Корюківки. Суспільне Чернігів"В Україні є безперервність влади. Що президент, що Верховна Рада, що органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські, районні, обласні ради. У законі чітко прописано, що повноваження міського, селищного або сільського голови припиняються в день відкриття першої сесії новообраної сільської, селищної, міської ради. Або, якщо це, умовно кажучи, були перевибори виключно міського голови, а рада була чинна, таке також бувало в Україні, то в момент вступу на посаду новообраного голови".
За словами Ахмедова, поки відбуваються сесії, затверджується бюджет та цільові програми, сумнівів у спроможності місцевого самоврядування немає.
"До прикладу, в жовтні 2020 року спливали повноваження рад. Я в жовтні працював, і в листопаді, і навіть на початку грудня працював, хоча в нас ще не було оголошено результати виборів і не було першої сесії. Це говорить про безперервність влади. Ймовірно, після завершення війни вибори будуть не чергові, бо вони, умовно, не відбудуться в строк. Тобто це все потрібно буде технічно врегулювати, що це післявоєнні вибори, чи якось їх назвати".Читати ще
Читати ще
Чотири громади Чернігівщини увійшли до переліку територій зони активних бойових дій
На сьогодні, каже Корюківський міський голова, ключова проблема в діяльності місцевих депутатів в іншому.
"Зокрема, що їм забороняють виїзд за кордон. Наприклад, у мене багато депутаток жінки, і вони вже непризовного віку, і в них є проблеми з виїздом за кордон, тому що вони депутати місцевих рад. Тут і декларування. Ну, які там корупційні дії в депутатів місцевих рад, вони на громадських засадах працюють. У них декларування, і коли вони роблять там помилки, їм за це виписують штраф, і це також неприємно. Люди складають повноваження і йдуть з депутатства. У нас рада має 20 депутатів, і на сьогодні у мене немає одного депутата, а новий зайти не може".
Щодо питання введення військових адміністрацій Ратан Ахмедов каже так:
"Це інституційна боротьба центральних та місцевих органів влади, так було завжди. Але, я думаю, якщо ми працюємо в європейському просторі, і наші партнери цього не допустять. Тому що місцеве самоврядування – це один з пунктів дорожньої карти про вступ до ЄС. Є практика, коли начальниками військових адміністрацій призначаються колишні мери, тому що немає ради, бо депутати залишились на окупованій території. Відповідно, призначають мера керівником адміністрації. І вони здійснюють те саме, що робили, тільки вже відповідальність більша, тому що вони ухвалюють рішення одноосібно. І це вже персональна відповідальність".
Що кажуть в Асоціації міст України
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан у коментарі Суспільному зазначив, що законодавство пов’язує припинення повноважень депутатів місцевих рад та голів громад не із закінченням п’ятирічного строку їхніх повноважень, а зі вступом на посади їхніх наступників після проведення чергових місцевих виборів.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. www.oporaua.org"Строк п'ять років визначено для ВР, яка повинна відповідно до Конституції України призначити чергові місцеві вибори. Саме по собі закінчення пʼятирічного строку не передбачає завершення повноважень чи автоматичні вибори, а є підставою для відповідного рішення Верховної Ради України. Тобто після закінчення п’ятирічного строку депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови продовжують здійснювати свої повноваження".
На сьогодні, за словами Олександра Слобожана, представників громад турбує збереження місцевого самоврядування й можливості жителів брати участь в управлінні громадами.
"Однак ризиком для місцевого самоврядування є не завершення пʼятирічного строку, а складання повноважень депутатами місцевих рад через заборону виїзду за кордон урядовою постановою №69, відсутність кворуму на засіданнях через мобілізацію депутатів місцевих рад, введення військових адміністрацій паралельно з чинними місцевими радами. Відповідно, ризики є, адже військові адміністрації є гілкою центральної влади й не можуть бути альтернативою місцевому самоврядуванню".
Легітимність треба підсилити
Конституція України, закони про місцеве самоврядування, про статус депутатів місцевих рад та закон про правовий режим воєнного стану. Всі ці документи так чи інакше окреслюють діяльність органів місцевого самоврядування після закінчення п’ятирічного терміну їхніх повноважень, розповів Суспільному радник з правових питань Громадянської мережі "ОПОРА" Павло Романюк.
Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі «ОПОРА». www.oporaua.org"Якщо ми беремо частину 4 статті 83 Конституції України, то по парламенту все чітко і зрозуміло виписано, що і вибори мають бути після завершення воєнного стану, і повноваження продовжуються до формування наступного скликання Верховної Ради. Але такої норми, до речі, ні по президенту, ні по органах місцевого самоврядування немає".
Однак безперервність повноважень очільників громад закріплена в законі про місцеве самоврядування.
"Там чітко зазначено, що він продовжує виконувати свої повноваження, допоки не виберуть наступного голову. Щодо місцевих рад, там ситуація трішки цікавіша. Бо безпосередньо щодо місцевої ради, що вона виконує свої повноваження за результатами чергових місцевих виборів до формування наступного скликання ради, немає".
Але, пояснює Романюк, безперервність роботи рад опосередковано трактує інший закон.
"Я роблю такий висновок щодо місцевих рад, виходячи з закону про статус депутатів місцевих рад. От, там зазначено, що депутати виконують свої повноваження, поки не буде сформована місцева рада наступного скликання. Тобто ми можемо говорити, що ця безперервність, вона так чи інакше, але окреслена".
Тому навіть після 26 жовтня, за словами Романюка, сумнівів у легітимності органів місцевого самоврядування немає. Проблема полягає в тому, що для різних органів влади норми прописані в різних законодавчих документах та крім цього використовуються ще й різні законодавчі конструкції та формулювання.
"І Конституція, і законодавство про місцеве самоврядування і статус депутатів місцевих рад, воно так чи інакше, якщо навіть не прямо, говорить про принцип безперервності влади. Він як би червоною лінією проходить крізь чинне законодавство".Читати ще
Читати ще
ВР ухвалила законопроєкт про множинне громадянство: як голосували нардепи з Чернігівщини
Тому, за словами правника, на сьогодні необхідне чітке правове регулювання цих питань стосовно органів місцевого самоврядування.
"Вони є юридично легітимні та будуть юридично легітимними після 26 жовтня".
Як саме цю легітимність можна підсилити, Павло Романюк називає такі шляхи:
- Перший – це звернення до Конституційного Суду для отримання офіційного тлумачення норм Конституції щодо повноваження органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
"Це, як на мене, найсильніший крок, який би зняв всі питання раз і назавжди. Звернутися можуть народні депутати, президент та інші уповноважені субʼєкти".
- Другий шлях – це законодавчі рішення.
"Як на мене, такі зміни до закону рано чи пізно будуть необхідними. Це системне рішення. З приводу ініціатив посилити законодавство, уточнити його – це крок раціональний, хоча з іншого боку він і не є вкрай необхідним. Тобто без нього органи місцевого самоврядування не стануть нелегітимними. Але це покращить їхнє становище".
- Третій шлях – це ухвалення постанови Верховної Ради, яка підтвердила б безперервність повноважень.
"Але це слабші інструменти. Постанова може зняти швидку політичну напругу, але, знову ж таки, це тимчасовий захід. Ініціювання змін до законодавства – це політичне рішення, яке теж може викликати сумніви легітимності".Читати ще
Читати ще
«Організовують так, щоб менше депутатів прийшло»: депутатка Марина Семененко про позачергову сесію
Якщо ж говорити про вибори та ймовірність їх проведення восени, то, за словами правника, на сьогодні таких умов у країні немає.
"Закон про продовження воєнного стану чітко забороняє проведення будь-яких виборів".
Другий момент у питанні виборів, каже Романюк, – це Виборчий кодекс, який на такі випадки передбачає також певний алгоритм дій.
"Коли розпочався воєнний стан, були зупинені всі виборчі процеси, і нові не можуть розпочатися. І по таймлайну на сьогодні, для того, щоб вибори відбулися, не пізніше 28 липня мали б бути призначені чергові місцеві вибори. Але воєнний стан наразі затверджений до 7 серпня. І зрозуміло, що вже до 28 липня, якщо не станеться дива і воєнний стан не буде скасований, то призначити такі вибори буде неможливо".
Серед ризиків, які може спричинити тривалий воєнний стан та неможливість провести вибори, правник називає такі:
- Поступова втрата функціональності ради через неможливість заміщувати депутатів, які вибувають. Оскільки це може призвести до зменшення чисельності ради до такої кількості, що паралізує її роботу та унеможливить ухвалення важливих для життя громади рішення.
"У громадах до 10 тисяч виборців у нас ради формувалися за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах, тобто там не було партійних списків. І щоб доформувати склад ради, треба проводити проміжні вибори, а їх провести неможливо. Тобто у громадах 10 тисяч взагалі не може бути заміщення депутатів, а у громадах від 10 тисяч там може бути заміщення по партійному списку. Але і тут лавка запасних зменшується, і рано чи пізно вона просто закінчиться".
- Рада може стати неповноважною, і тому відбудеться створення військової адміністрації.
"Військова адміністрація – це орган виконавчої влади, підпорядкований по суті президентській вертикалі. Таким чином неможливість провести вибори опосередковано призводить до заміни обраного органу на призначений, посилюючи централізацію".
- Дефіцит легітимності. Чим довше ради працюють понад свій п'ятирічний термін, тим більше виникатиме питань щодо їхньої демократичної легітимності.
"Це може стати інструментом політичного тиску як всередині країни, так і, можливо, ззовні".
Читати ще
Читати ще
Чаус вважає причиною політичної кризи в Чернігові дії Ломака
