Фальш-цілі виконують кілька функцій та під час масованих атак.
Так РФ хоче виснажити й вирахувати українську протиповітряну оборону / фото REUTERS
У бік України Росія все частіше запускає фальш-цілі. Чи небезпечні вони та як окупанти намагаються за їхньою допомогою обдурити українську ППО, йдеться в сюжеті «Сніданку з 1+1».
Росіяни досі намагаються реалізувати нову тактику ракетних ударів, яка б дозволила їм прорвати українську ППО. Як приклад — під час підняття в небо ворожих літаків начебто фіксується запуск ракети, але потім ціль зникає з радарів або не завдає удару.
Окупанти часто запускають ракети, схожі на муляжі без вибухівки, або крилаті ракети з імітаторами бойової частини. Журналісти нагадують, що першу таку фальш-ракету Х-55 збили під Києвом 17 листопада 2022 року. Згодом уламки знаходили на Львівщині, Івано-Франківщині та Київщині.
«На деякі ракети в Росії перед запуском спеціально намотують смужки фольги чи відрізки металізованого скловолокна. Коли в небі кілька таких ракет, вони оптично утворюють так звану хмару, а радар її бачить як ще одну ціль, а це ускладнює перехоплення самих ракет», — йдеться в сюжеті.
Тож зрозуміло, що фальш-цілі виконують кілька функцій та під час масованих атак, відволікають ППО від важливіших цілей — бойових ракет, які несуть значну загрозу. І на збиття хибних наші захисники витрачають снаряди та зенітні ракети.
Є ще один тип фальшивих цілей, продовжили журналісти, яких фізично у повітрі немає, але наші локатори їх показують. Це результат роботи пристроїв радіоелектронної боротьби. «Як це працює? Військові літаки чи наземні пункти створюють у повітрі електромагнітні імпульси, які імітують наявність цілей», — пояснюється у сюжеті.
Цими всіма способами росіяни намагаються виснажити українську протиповітряну та протиракетну оборону. А ще в проміжках між обстрілами хибні цілі застосовують, щоб виявити місця розташування установок, які охороняють наше небо — від цього частіше ми чуємо сигнал повітряної тривоги.
Які бувають фальш-цілі?
Фальш-цілі можуть бути двох типів:
- ракети без бойової частини;
- результат роботи пристроїв радіоелектронної боротьби (РЕБ) наземного базування або вбудованих у літаки.
А з лютого 2023 року Росія почала активно використовувати повітряні кулі з кутовими відбивачами.
