Після року очікування їм запропонували для поховання ділянку за межами Києва замість обіцяної у межах міста.
Роботи зі створення Національного військового меморіального кладовища досі не почалися / фото УНІАН, Володимир Гонтар
Родичі загиблих військовослужбовців заявляють про перешкоджання створенню Національного військового кладовища у Биківні. Для нього тепер пропонується знайти нове місце.
Про це вони сказали під час прес-конференції, нагадавши про ухвалення раніше Верховною Радою України закону про створення такого військового кладовища.
Як зазначила голова громадської організації родин загиблих захисників України «Серце назовні» Віра Литвиненко, її сина, «азовця», досі не поховано. «Я була впевнена, що наша держава віддячить своїм героям хоча б гідним вшануванням їхньої пам’яті. Ми майже рік чекаємо, чекають наші герої, яких ми не можемо гідно поховати: з належними почестями і пошаною», — сказала вона.
Відео дня
Литвиненко пояснила, що влада «пообіцяла створення Національного військового кладовища для поховання героїв». «Ми з родинами, втративши своїх рідних у Маріуполі, дуже чекали на це рішення і пройшли дуже великий шлях довжиною майже в рік для того, що воно було побудоване», — зауважила вона.
Голова організації нагадала, що як альтернативну Співочому полю їм спершу запропонували Лису гору, але згодом було погоджено створення такого кладовища у Биківні.
«Ділянки поза межами Києва ми відразу відхилили і просили саме в межах Києва. Зі слів фахівців, ділянка в Биківні виявилася безпроблемною з усіх точок зору. Вони наголошували на цьому. Вона була в державній власності і відповідала всім вимогам», — сказала Литвиненко.
Згодом, зазначила вона, на прес-конференції наприкінці березня міністри культури та у справах ветеранів «анонсували ділянку в Биківні як найкращий варіант з усіх можливих». «І якщо родини її погодять, то дуже швидко, прямо завтра почнуться роботи і перші поховання будуть можливі вже цього року, восени», — розповіла Литвиненко.
Вона зауважила, що ця ділянка не всім родинами була сприйнята позитивно, проте вони пішли на цей компроміс та погодилися – за умови швидкого початку робіт та проведення перших поховань якнайшвидше, цього року.
Опісля, нагадала Литвиненко, Київська міська рада проголосувала за виділення ділянки землі для розташування цього кладовища. Згодом парламент законом визначив місцем поховання Биківню.
«Що ми маємо на сьогодні? Нічого. Будівництво не почалося. Закон не підписаний президентом. Відповіді на наші листи… ми так і не отримали. Тиждень тому ми дізналися, що Биківня надто престижна для наших синів», — сказала вона.
За словами Литвиненко, на зустрічі з родинами 2 серпня «Міністерство у справах ветеранів, тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури Карандєєв вирішили познущатись, мабуть, з нас».
«Вони зібрали нас на засідання, щоб запропонувати нову локацію – за межами Києва. Біля Південного кладовища. Минулого року ця ділянка була відхилена як дуже проблемна. На питання, чому президент не підписав досі закон 9240, чому і хто відхилив Биківню, — аргументованої чіткої відповіді ми не отримали», — наголосила вона.
Голова ГО додала, що «тепер представник Інституту національної пам’яті розказав, що в Биківні ділянка мала». «Розказав про те, що це погана історія цього району, що дуже шкідливе сусідство з Биківнянськими могилами. Хоча в березні ці самі аргументи були на користь ділянки в Биківні», — зазначила Литвиненко.
Так, зауважила вона, тепер «знов обіцяють дуже швидко розпочати будівництво, дуже швидко ухвалити новий закон, проголосувати, підписати президентом і все дуже швидко зробиться».
«Тобто нам плюнули в обличчя. Нам запропонували знову ходити по колу. По бюрократичних колах. Чекати, коли розробиться законопроект, проголосує Верховна Рада, підпише президент, проведуть необхідні дослідження. І все це має відбутися дуже швидко. Ми все це вже чули», — сказала Литвиненко.
Вона додала, що родини загиблих військовослужбовців розцінюють це як «навмисне затягування часу». «Не всі родини готові морально так довго чекати», — зауважила голова ГО.
Так, Литвиненко наголосила, що хоче дізнатися, хто і чому відхилив Биківню, і хто запропонував «проблемну і гіршу за всіма показниками ділянку поза межами Києва після року очікування».
«Ми розцінюємо ситуацію як неповагу і байдужість відповідальних чиновників», — сказала вона і додала, що вони вимагають негайного підписання відповідного закону та початку будівництва кладовища у Биківні.
Своєю чергою голова ГО «Жінки зі сталі» Наталя Зарицька зауважила, що створення кладовища у Биківні на початку серпня застрягло «з невідомих причин». Вона також повідомила, що громадські організації планують звернутися з листом-запитом на доступ до публічної інформації щодо цієї ситуації.
Читайте також:
Названа кількість поховань Національного військового меморіального кладовища
Кабмін вирішив, де в Києві створять національне військове кладовище
Створення військового кладовища — що відомо
Як повідомляв УНІАН, наприкінці квітня Київміськрада виділила земельну ділянку для розташування Меморіального військового кладовища у Биківні. Місце визначив уряд.
Тоді мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада «відвела землю і фактично розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні». Мер зауважив, що раніше було підтримано пропозицію уряду щодо створення військового кладовища на Лисій горі. Але у громадськості вона підтримки не знайшла.
2 травня Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві (реєстр. №9240). Ним спрощується процедура відведення земельної ділянки 90 га під розміщення кладовища на Броварському проспекті у Дніпровському районі столиці — землю можна буде оформляти без розроблення містобудівної документації, погодження Верховної Ради та Кабінету міністрів.
