За інформацією: Суспільне Вінниця.
Загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця
Протягом тижня, з 6 по 12 квітня 2026 року, Суспільному стало відомо про загибель 20 військовослужбовців з Вінницької області, які віддали життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Інформацію про загибель оборонців повідомляли органи місцевого самоврядування, територіальні громади, військові частини та родини полеглих.
Суспільне висловлює співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих. Редакція продовжує збирати інформацію про полеглих захисників, щоб зберегти пам’ять про кожного з них.
Станіслав Король
Станіслав Король. Фото з відкритих джерел
Станіслав Король народився 1998 року у селі Новозлатопіль Запорізької області. Разом із дружиною Вікторією виховував трьох дітей — Анастасію, Микиту та Романа. До лав Збройних сил України його мобілізували 1 березня 2022 року.
У зв’язку з окупацією рідного села родина переїхала спочатку до Жмеринки, а згодом до села Олексіївка.
Старший солдат, старший оператор розвідувального відділення 1 стрілецького батальйону загинув 22 листопада 2024 року. Увесь цей час воїн вважався зниклим безвісти, однак загибель підтвердила ДНК-експертиза.
Віктор Ткачук
Віктор Ткачук. Фото з відкритих джерел
Віктор Ткачук (1971 року народження) був жителем села Гущинці Іванівської громади Хмільницького району. Майже півтора року військовий вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що захисник загинув 2 листопад 2024 року поблизу населеного пункут Погребки Курської області РФ.
Володимир Лісовський
Володимир Лісовський. Фото з відкритих джерел
Володимир Лісовський народився 1977 року в селі Радичі на Житомирщині. В малому віці разом з мамою переїхав жити у село Стодульці на Вінниччину. У 1995-1996 роках проходив строкову службу у Луганській області. Після армії працював різноробочим, зокрема, в сільськогосподарському колгоспі у Стодульцях.
У 2016 році уклав контракт у ЗСУ. По 2019 рік неодноразово брав участь у захисті Батьківщини у зоні бойових дій, має чимало нагород. Серед них відзнака президента України "За участь в антитерористичній операції".
У липні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Протягом року тримав оборону у Луганській області. Загинув 28 червня 2023 під час ведення бойових дій, захищаючи снаселений пункт Невське на Луганщині.
Євген Власюк
Євген Власюк. Фото з відкритих джерел
Євген Власюк народився 4 квітня 1981 року в Козятині, де закінчив загальноосвітню школу №6. проживав у Бердичеві. До лав Сил оборони України долучився під час повномасштабної війни та проходив службу сапером.
С апер інженерно-саперного відділення Євген Власюк загинув 31 березня 2026 року під час атаки російських ударних безпілотників у Синельниківському районі Дніпропетровської області.
Олександр Чорний
Олександр Чорний. Фото з відкритих джерел
Олександр Чорний (1987 року народження) був жителем міста Бар. Був військовослужбовцем Нацгвардії, виконував бойові завдання на Херсонщині. Загинув 1 квітня 2026 року.
Михайло Ходирєв
Михайло Ходирєв. Фото з відкритих джерел
Михайло Ходирєв народився 1 вересня 1972 року у Літині. В сім’ї мав троє братів, з якими зростав у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої школи №27 вивчився у професійно-технічному училищі на газоелектрозварювальника. Виростив сина та донечку, мав трьох онуків.
З початку повномасштабного російського вторгнення був стрільцем у лавах 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Загинув 14 травня 2024 року поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області.
Ігор Вакула
Ігор Вакула. Фото з відкритих джерел
Ігор Вакула народився у Вінниці 7 червня 1973 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 Ігор опанував радіотехнічну спеціальність.
Долучився до Збройних сил України торік влітку. Виконував військові завдання у складі 92 окремого батальйону підтримки.
Військовий загинув 3 квітня 2026 року у бою біля селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.
Олександр Повольний
Олександр Повольний. Фото з відкритих джерел
був жителем села Гармаки Барської громади. Захищав Україну з 2014 року, обіймав посаду головного сержанта-командира відділення розмінування інженерно-саперного батальйону військової частини А0853. Військовий загинув від важких поранень.
Дмитро Бєда
Дмитро Бєда. Фото з відкритих джерел
Дмитро Бєда народився 12 квітня 2002 року у місті Вугледар Донецької області. Закінчив Вугледарський фаховий коледж Маріупольського державного університету за спеціальністю "Менеджмент". Працював на ДВАТ "Шахта Південнодонбаська № 1". Після повномасштабного вторгнення разом із мамою, дідусем, бабусею та прабабусею переїхав подалі на Вінниччину. Юнак оселився у Вінниці. Тут, а пізніше у Києві працював у торгівлі, секторі поштових послуг, охороні тощо.
Дмитро добровольцем долучився до лав Збройних Сил України у 2025. Він воював у складі 3 окремої штурмової бригади на посаді водія-кулеметника взводу. Загинув захисник 23 грудня 2025 року поблизу села Новоселівка Краматорського району.
Олександр Сольський
Олександр Сольський. Фото з відкритих джерел
Олександр Сольський (1983 року народження) був жителем села Бродецьке Глуховецької громади Хмільницького району. Сержант, радіотелефоніст загтнув 5 квітня 2026 біля населеного пункту Різдвянка на Запоріжжі.
Віталій Штепа
Віталій Штепа. Фото з відкритих джерел
39-річний Віталій Штепа був жителем села Кармелюкове Жмеринського району. Військовий загинув 31 березня під час виконання бойового завдання у селі Галайбине Ніжинського району Чернігівської області.
Дмитро Школяр
Дмитро Школяр. Фото з відкритих джерел
26-річного Дмитро Школяр був жителем Жмеринки. Воїн загинув 3 квітня 2026 року внаслідок артилерійського обстрілу у Покровському районі Донецької області.
Павло Луцков
Павло Луцков. Фото з відкритих джерел
Павло Луцков був жителем Браїлова Жмеринського району. Старший лейтенант служив у 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, обіймав посаду начальника зв’язку і кібербезпеки та мав позивний "Мускат". Військовий був учасником АТО, мав нагороди за службу.
Захисник загинув 2 квітня 2026 у населеному пункті Рубіжне Вовчанської громади на Харківщині.
Юрій Стасюк
Юрій Стасюк. Фото з відкритих джерел
Юрій Стасюк (1977 року народження) був жителем села Миролюбівка Піщанської громади. Чоловік служив сапером 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу групи інженерного забезпечення. Захисник загинув 8 січня 2024 року в результаті російського мінометно-артилерійського обстрілу поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області.
Леонід Данілкін
Леонід Данілкін. Фото з відкритих джерел
Леонід Данілкін (1986 року народження) був жителем села Тернівка Крижопільської громади. Солдат служив водієм 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Загинув військовий 14 квітня 2024 року в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Микола Дємідов
Микола Дємідов. Фото з відкритих джерел
Микола Дємідов народився 14 листопада 1973 року на Донеччині. Все дитинство та юність провів у селі Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області. Після повномасштабного вторгнення родина Дємідових евакуювалася в село Уладівка Іванівської територіальної громади.
У листопаді 2025 року Миколу Дємідова мобілізували до лав Збройних Сил України. Загинув у березні 2026 року у Дніпропетровській області. У героя залишилися неповнолітній син, мати та сестра.
Олександр Дєдов
Олександр Дєдов. Фото з відкритих джерел
Олександр Дєдов (1998 року народження) був жителем Тульчина. Головний сержант служив інспектором прикордонної служби 1 категорії — начальником групи (старшого оператора безпілотних авіаційних комплексів) першої групи ударних безпілотних авіаційних комплексів другого відділення безпілотних авіаційних комплексів прикордонної застави ударних безпілотних авіаційних комплексів четвертого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів третьої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів Головного відділу безпілотних авіаційних систем.
Військовий загинув 7 квітня 2026 року в районі населеного пункту Чернігівка Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу.
Андрій Жук
Андрій Жук. Фото з відкритих джерел
Андрій Жук (1974 року народження) був жителем села Слобода-Шаргородська. До лав захисників чоловік приєднався у травні 2025 року. Він служив солдатом, виконував обов’язки стрільця- помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмової роти. Захисник ніс службу на Запорізькому напрямку. Військовий помер під час перебування на бойовій позиції 8 квітня 2026 року.
Олександр Карпусь
Олександр Карпусь. Фото з відкритих джерел
Олександр Карпусь (1979 року народження) був жителем села Пеньківка Мурафської громади Жмеринського району. Військовослужбовець проходив службу на посаді старшого навідника мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону, мав військове звання молодшого сержанта. Загинув 2 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Радісне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Віктор Ворона
Віктор Ворона. Фото з відкритих джерел
Віктор Ворона був жителем села Війтівка Бершадської громади. Проходив службу на посаді командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Військовий загинув 2 квітня 2026 року: підірвався на російській міні поблизу населеного пункту Радісне Синельниківського району Дніпропетровської області.
