За інформацією: Суспільне Вінниця.
Загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця
За тиждень, з 1 по 7 грудня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 22 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Олег Острижнюк
Олег Острижнюк. Фото з відкритих джерел
Олег Острижнюк (1974 року народження) був жителем села Зарічне Тульчинського району. Старший солдат загинув, захищаючи Україну.
Олександр Підлісняк
Олександр Підлісняк. Фото з відкритих джерел
Олександр Підлісняк був жителем Крижопільської громади. Він служив стрільцем-номером обслуги у складі 3 десантно-штурмового батальйону однієї з військових частин Збройних сил України. Чоловік був призваний на військову службу у березні 2022 року. Після отриманого важкого поранення він перебував на реабілітації. Загинув Олександр в автокатастрофі.
Олексій Кирилюк
Олексій Кирилюк. Фото з відкритих джерел
Вінничанин Олексій Кирилюк (1990 року народження) на псевдо "Дизайнер" навчався у школі №5, здобув спеціальність столяра-мебляра, а згодом і дизайнера. Виховував двох дітей. До лав Збройних сил чоловік став у 2024 році. Служив бойовим медиком у 3 окремій штурмовій бригаді. Під час порятунку військових двічі зазнавав поранень — ноги та руки, втратив слух, однак після відновлення повертався на передову.
14 листопада 2025 Олексій загинув поблизу села Новомихайлівка Краматорського району Донецької області
Сергій Орленко
Сергій Орленко. Фото з відкритих джерел
Сергій Орленко народився 1988 року у селі Новоолександрівка Каланчацького району Херсонської області. Рано осиротів, тож із 8 років разом із братом виховувався бабусею у селі Попівка (раніше Липовецького району) на Вінниччині. Після школи закінчив Вінницький медичний коледж імені Д. К. Заболотного, а потому — Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова. Останніми роками перед повномасштабним російським вторгненням працював у фармацевтичній компанії.
Боєць на псевдо "Док" долучився до Збройних сил України влітку 2022 року. У званні сержанта, на посаді старшого бойового медика роти, він боронив Батьківщину у складі 77 окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади.
Чоловік брав участь у запеклих зіткненнях з військами РФ на околицях Бахмута, Вугледара, у Часовому Яру, біля Куп’янська. Загинув поблизу села Загризове Ізюмського району Харківської області.
Олексій Прокопчук
Олексій Прокопчук. Фото з відкритих джерел
Олексій Прокопчук (1982 року народження) був жителем Агрономічної громади. З 7 грудня 2024 року захисника вважали зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що військовий загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині — в районі населеного пункту Курахове.
Ігор Лукашик
Ігор Лукашик. Фото з відкритих джерел
Ігор Лукашик (1987 року народження) був жителем Шаргорода. Чоловік пішов захищати країну у жовтні 2024 року. Служив старшим водієм у десантно-штурмовій роті.
З лютого 2025 року воїн вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що захисник загинув 7 лютого 2025 року. Його тіло вдалося повернути в рамках обміну тіл військовослужбовців.
Геннадій Паламарчук
Геннадій Паламарчук. Фото з відкритих джерел
Геннадій Паламарчук (1976 року народження) був жителем Павлівки Іллінецької громади. Військовий загинув, захищаючи Україну.
Олександр Кукурудза
Олександр Кукурудза. Фото з відкритих джерел
51-річний старший сержант Олександр Кукурудза був жителем Тростянецької громади. Чоловік служив стрільцем стрілецького відділення військової частини А1619. Чоловік загинув 25 серпня 2024 року поблизу Красногорівки Покровського району Донецької області.
Сергій Жук
Сергій Жук. Фото з відкритих джерел
Сергій Жук на псевдо "Прол" народився у Вінниці у 1997 році. Навчався у другому та у технічному ліцеях міста. Опанував спеціальність радіотехніка у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Закінчив Вінницький національний аграрний університет. Працював у Вінниці в компанії "BEZBRENDU".
У 2022 році чоловік одружився. Його дружина Вікторія — бойовий медик у Силах безпілотних систем.
Чоловік добровольцем долучився до Збройних сил України на початку повномасштабного російського вторгнення. Він воював у лавах 3 окремої штурмової бригади. Служив стрільцем-зенітником зенітного ракетного взводу, захищав Херсон, Запоріжжя, Кліщіївку, Бахмут, Андріївку.
За проявлені особисту відвагу та лідерські якості Сергій Жук отримав звання сержанта, був відзначений високими державними і відомчими нагородами. Серед них "Золотий Хрест", орден "За мужність" III ступеня, медаль "За поранення", полкова відзнака "За особисту хоробрість у бою".
Загинув воїн 27 листопада 2025 при виконанні бойового завдання біля села Степове Ізюмського району Харківської області.
Сергій Долечек
Сергій Долечек. Фото з відкритих джерел
Сергій Долечек був жителем Миколаївки Самгородоцької громади. Військовий загинув 16 вересня 2025 року в районі населеного пункту Межова Дніпропетровської області.
Віталій Бортнік
Віталій Бортнік. Фото з відкритих джерел
Віталій Бортнік (1982 року народження) був жителем Нової Прилуки Турбівської громади. Чоловік пішов захищати Україну влітку 2024. Служив у 59 окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Воював на Донеччині. Певний час чоловік вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо про його загибель.
Євгеній Болтухов
Євгеній Болтухов. Фото з відкритих джерел
Євгеній Болтухов (2000 року народження) був жителем села Подільське Тульчинської громади. Військовий служив розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти. Загинув захисник 19 грудня 2023 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. У героя залишилияс батьки та дві сестри.
Віктор Довгань
Віктор Довгань. Фото з відкритих джерел
Віктор Довгань був жителем Коханівки Турбівської громади. Чоловік пішов захищати Україну у 2015 році, продовжив службу в лавах Збройних сил України з перших днів повномасштабного вторгнення. Захисник мав тяжке поранення, помер внаслідок хвороби.
Ігор Кицюк
Ігор Кицюк. Фото з відкритих джерел
Ігор Кицюк народився у Вінниці у 1972 році. Навчався у школі №8, працював водієм навантажувача у складських приміщеннях одного з виробничих підприємств міста. Виховував сина, піклувався про матір і брата.
Чоловік пішов захищати Бітьківщину у лютому 2023 року. Воюва на Донецькому напрямку у складі 21 окремої механізованої бригади. Обіймав посаду водія другого протитанкового відділення взводу. Після бою 16 грудня 2023 поблизу села Терни Краматорського району чоловік майже два роки вважався зниклим безвісти.
Олександр Пампуха
Олександр Пампуха. Фото з відкритих джерел
Олександр Пампуха народився у Гнівані у 1986 році. У шестирічному віці переїхав до бабусі й дідуся в село Демидівка, там навчався в місцевій школі. З 8 по 11 клас здобував освіту в Гніванській ЗОШ №2. Відтак вступив до Жмеринського училища, де здобув спеціальність помічника машиніста. Згодом проходив строкову службу. Працював на кар'єрі, у залізничому цеху помічником машиніста, водієм на одному з підприємств Гнівані.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр добровільно став на захист України. Він служив на Запорізькому напрямку як старший кулеметник оперативного призначення Національної гвардії України.
6 січня 2024 року чоловік мав приїхати у відпустку, проте 4 січня він зник безвісти. Згодом стало відомо, що Олександр Пампуха загинув поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.
Михайло Губчакевич
Михайло Губчакевич. Фото з відкритих джерел
Михайло Губчакевич (1968 року народження) був жителем міста Бар. Старший лейтенант був командиром зенітного ракетно-артилерійського взводу. Військовий загинув у вересні 2024 року поблизу Новосадового на Донеччині. Понад рік він вважався зниклим безвісти.
Олександр Поліщук
Олександр Поліщук. Фото з відкритих джерел
Олександр Поліщук (1986 року народження) був жителем села Сокиринці Лука-Мелешківської громади. Загинув 31 жовтня 2025, захищаючи Україну.
Валерій Іщенко
Валерій Іщенко. Фото з відкритих джерел
Валерій Іщенко (1972 року народження) був жителем села Прибузьке Лука-Мелешківської громади. Чоловік служив у танковому батальйоні, був водієм-електриком.
Юрій Материнський
Юрій Материнський. Фото з відкритих джерел
Юрій Материнський (1973 року народження) був жителем Немирова. Чоловік багато років працював у Немирівській міській раді головним спеціалістом-інспектором з благоустрою. Загинув, захищаючи Україну.
Сергій Гавриш
Сергій Гавриш. Фото з відкритих джерел
Сергій Гавриш (1984 року народження) був жителем села Мельниківці Райгородської громади. У Немирівському ПТУ він здобув професію столяра-бджоляра.
24 травня 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ, проходив службу у такелажному відділенні взводу забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4962.
14 жовтня 2024 року захисник загинув поблизу Гірника Покровського району Донецької області.
Денис Кліщ
Денис Кліщ. Фото з відкритих джерел
31-річний Денис Кліщ на псевдо "Малюк" був жителем Чернятина Жмеринського району. Добровольцем став на захист України з 25 лютого 2022 року. Старший солдат, командир І стрілецького взводу 59 бригади Якова Гандзюка з 25 березня 2024 року вважався безвісти зниклим. Згодом стало відомо, що він загинув біля Первомайського Покровського району Донецької області.
Микола Коцан
Микола Коцан. Фото з відкритих джерел
Микола Коцан був жителем села Устя Бершадської громади. Служив старшим навідником мінометного взводу мінометної батареї. Чоловік загинув 1 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області.
